Хто був прототипом головного героя, в честь кого отримав ім’я поручик Брусенцов і як проходили проби брати Янковські.
Сценарій цієї військової драми написали друзі дитинства Валерій Фрід і Юлій Дунський. Вони вчилися в одній школі, потім навчалися у ВДІКУ, достроково здали іспити і записалися добровольцями на фронт. До фронту не доїхали — були арештовані за «приналежність до антирадянської молодіжної групі і терористичні наміри» і відправлені в табори. Саме там вони познайомилися з тими, чиї розповіді і долі потім стали основою сценарію драми «Служили два товариша».
Ідея зняти фільм про Громадянську війну, де є місце і дружбу, і героїзму, і слабкості, і жартів, належала режисерові Евгену Карелову, який став повноправним співавтором драматургів. Вони хотіли зробити фільм не про червоних і білих, а про людей, які опинилися по різні сторони барикад…
В якості історичного тла творці фільму вибрали штурм білогвардійського Перекопу — останню велику битву Громадянської війни. Головний герой — військовий «киносъемщик» Андрій Некрасов — почасти був списаний з льотчика Миколи Васильченка, який в 1920 році пролетів на одномісному літаку під обстрілом і першим зробив аерофотозйомку Перекопських укріплень. Під час польоту у нього зупинився мотор, він насилу пройшов лінію фронту і зробив жорстку вимушену посадку.
Поручик Олександр Микитович Брусенцов отримав своє ім’я в пам’ять про табірному одного Юлія Дунского. Колишній лейтенант червоної АРМІЇ був заарештований за тією ж статтею, що і драматурги. Його сліди загубилися в Гулагу, і сценарист сподівався, що Брусенцов побачить фільм і відгукнеться, але на зв’язок ніхто так і не вийшов…
Епізод з білогвардійськими офіцерами, які йшли в море, вважаючи за краще потонути, але не здатися, був узятий з життя. Саме так в 1945 році під Данцингом пішла під воду рота есесівців.
Сценарист Валерій Фрід увічнив у фільмі пам’ять свого батька — видатного мікробіолога Семена Марковича. Він особисто зіграв лікаря, якого за сюжетом звали так само.
Сценарій на «Мосфільмі» схвалили і дозволили зйомки, але от з підбором акторів виникла заминка. На студії були категорично проти участі Георгія Юматова, якого режисер хотів запросити на проби. Актор сильно пив і вже був у «чорному списку» багатьох кіностудій. Ще керівникам «Мосфільму» не сподобалася кандидатура Ролана Бикова — в його зовнішності не бачили нічого героїчного, але режисерові вдалося його відстояти.
На проби були запрошені брати Янковські — актор мінського театру Ростислав і тільки що зіграв свою першу роль у фільмі «Щит і меч» Олег. Ростислава режисер бачив у головній ролі, а Олегу запропонували роль Брусенцова. Але молодий актор прочитав сценарій і так загорівся бажанням зіграти Некрасова, що на пробах він не міг вжитися в білогвардійського поручика і «видавав» військового фотографа… Режисер подивився проби, зрозумів у чому справа і закричав: «Ні, цього чоловіка ми Врангелю не віддамо!». Олега Янковського затвердили на Некрасова, а Ростислав Янковський зіграв полковника Васильчикова.
На роль Брусенцова режисер вирішив покликати Володимира Висоцького, який тоді знімався в «Інтервенції». Затвердження актора у вищого керівництва завжди йшло через опір і цей раз не став винятком. Євгену Карелову довелося мало не кожен день ходити на «Мосфільм», щоб відстояти Висоцького перед кожним начальником окремо. В результаті він просто привіз на кіностудію авторитетного метра радянської режисури Михайла Ромма. Ромм перед усіма сказав, що Висоцький ідеально підходить для цієї ролі, і керівництву нічого не залишалося робити…
Це твердження позначилося на результаті — Бруснецова сильно порізали на монтажі, так як білий офіцер не повинен був перетягувати на себе увагу. Висоцький із сумом говорив, що у фільмі залишилася лише третина, і він сподівається, що за цим крихіткам можна судити про те, яким шляхетним і цікавим був його герой.
Натурні зйомки проходили недалеко від Одеси, в Криму та в місті Ізмаїл. Актори згадували, що обстановка була прекрасною не тільки на знімальному майданчику, але і за її межами… Володимир Висоцький приносив з ринку гори фруктів і літри вина від шанувальників, Фрід і Дунський згадували випадки з таборового життя, Микола Крючковрассказывал анекдоти, а Анатолій Папанов ділився секретами нової дієти, за якою йому було покладено після їжі півгодини завмирати в одній позі. А Олег Янковський відчайдушно репетирував пісню про «служили два товариша, ага…». Актор був начисто позбавлений слуху, а йому належало співати в дуеті з Роланом Биковим. В результаті Биків все-таки співав один. До речі, пісня «Служили два товариша» — переклад фронтовий німецької пісні «Хороший товариш», яка була популярна під час Першої світової війни.
