З заходу вітер летить,
Крутить, жене до схід
Купа опалого листя.
(Бусон)
Наступна станція, яку ми сьогодні відвідаємо – станція метро “Вільхова”. Тут я в перший раз, минулого разу, коли ми їздили на “Філатов луг” і “Прокшино” тут не було нічого цікавого. А сьогодні готовність висока, особливо платформної частини. Станція “Вільхова” буде обслуговувати пасажирів, які живуть в Коммунарке, від станції до існуючої забудови трохи більше 600 метрів, а скоро вся площа навколо станції буде забудована висотками, так що станція опиниться в густонаселеному районі. Я бачив картинки зі станції, але завжди цікаво подивитися своїми очима. Давайте прогуляємося і подивимося.
Кажуть, що новий ділянка запустять мало не в травні. Якщо судити з того, що ми бачимо на поверхні – віриться в це насилу.
Що вразило найбільше, так це велика кількість венткиосков, їх величезна кількість.
Виявляється колись давно, коли робили стадію “П” за цим кіоскам, я доклав до них руку. То то я думаю вони мені так знайомі.
Як вентрешетки тут використовується просічно-витяжний лист.
Ось ще кілька венткиосков. Свою дивну назву станція отримала від вулиці Вільхова, яка знаходиться в закритому (!!!) селищі “Дубрівка”, що знаходиться неподалік. Бачите будинок вдалині – це префектура ТиНАО.
Раптово деякі венткиоски зроблені космічної форми.
Дуже незвично виглядає.
Особливо на тлі звичайних венткиосков.
Один кіоск був накритий ганчіркою і під нею такі от помаранчеві ребра. Цікаво буде подивитися після відкриття, як це все буде виглядати.
Поки відчуття, що це якісь вежі-вежі з “Зоряних воєн”. Імперія відбудовує базу в Коммунарке.
Трохи далі ще один футуристичний павільйон.
Цікаво, що в якості декоративного матеріалу тут використовується композитні панелі.
Листи композиту просто приклеюють до напрямних на двосторонній скотч і силіконовий герметик. В принципі я нічого не маю проти приклейки, але якщо тут не дотримувалася технологія… то все досить скоро відвалиться. По-перше клеїти при негативних температурах не можна, по-друге поверхні необхідно обробляти спеціальним праймером перед нанесенням клейового складу. Зроблено тут все по технології… не знаю.
Подекуди на згинах панелі вже порвало. А що ж буде коли температура підніметься вище нуля і підсистема і панелі почнуть розширюватися? Фізику не обдуриш.
Збоку обробка ще більш незвичайна. Такі ось ромби з того ж композиту.
Круто, мені сподобалось. Правда ідея не оригінальна. Будівля телекомпанії НТВ на вул. Аргуновская має схожий фасад, причому навіть пропорції ромбів такі ж. Спижжено один в один. =)
Дуже цікаво відвідувати будівництво, можна багато чого для себе відзначити, наприклад подивитися як тут все влаштовано так сказати “у розрізі”.
Верхівка павільйону з суцільних ламелей оранжевого кольору, які обрамляють траурні чорні панелі.
Мені найбільше сподобалися срібні ромби.
Помаранчеві двері – це звичайно теж досить забавно.
І ще один епічний наземний об’єкт. Павільйон, виконаний за технологією стелс. Хоча архітектори запевняють, що їх надихнуло мистецтво орігамі. Але мені здається вони просто подружилися із забороненими речовинами.
Ламані форми і панелі з різнобарвним покриттям металік. Можливо буде дуже ефектно виглядати в променях призахідного сонця.
Технологія тут така ж – на напрямні з алюмінію приклеюються композитні листи.
Напевно це найвдаліші наземні павільйони, спроектовані товаришами з Моспромпроекта для Московського метро. Але не будемо хвалити їх раніше. Подивимося, що вийде в результаті.
Хоча виглядає досить вражаюче, але сам павільйон дуже невеликий. Подивіться на чоловічків поруч, для оцінки розмірів.
Тут, ймовірно знаходиться ліфтова шахта.
Не так епічно, як ЗОЛБ на ст. м. “Хорошевський”, але теж непогано.
Обробка тут ще не завершена. Напевно готовність наземних споруд на ст. м. “Вільхова” найнижча.
Заглянемо всередину “стелса”. Тут через нагромадження металоконструкцій є відчуття, що стеля дуже низький, але дочекаємося обробки.
Всередині обробки майже немає, тільки якісь окремі фрагменти. Судячи по склінню павільйон буде холодний.
Жодних ескалаторів, тільки сходи, тільки хардкор. Ну в принципі логічно. Купують тут квартири в основному люди молоді, вклавшись в найдешевше житло в жопе світу. Так що по драбинках їм поки бігати не важко.
Всередині все ті ж ламані площині, цікаво, що вийде, як це все буде виглядати з обробкою. Я не знайшов рендерів від архітекторів з внутрянке павільйону.
спускаємося на рівень вестибюля. Тут ще теж не вся обробка завершена, перед входом стоїть такий зворушливий куточок охоронця. =)
Вихід з ліфтової шахти.
Віконце кас.
Турнікетів ще немає. Цікаво зроблена обробка стелі. Але тільки якщо дивитися так, як задумував архітектор. Якщо подивитися в іншому напрямку, то за всієї цієї лускою на стелі видно всяка тельбух. Зверніть увагу на деформаційний шов на стіні, він вагу мокрий, видно, що звідти сочиться вода. Це серйозний косяк. Ще здивувало, що тут вирішили поставити старі автомати з продажу квитків.
На платформу веде ще одна драбина.
А тепер подивимося в правильному напрямку, так як задумували архітектори. Інша справа, створюється цікавий ефект.
Головне не обертатися.
В цілому відчуття легкості, яке повинно було напевно створюватися цими листками “паперу” на створюється. Стеля трохи тисне.
Незрозуміло призначення цих закутків перед сходами. Може туди поставлять вендингові автомати?
В якості обробки стін сходового сходження на платформу тут застосували плиточку. Пам’ятаєте, років 5 тому так модно було обробляти “фартухи” на кухнях.
Мозаїка виконана у вигляді (вільхового?) листа. Насправді плитка і мозаїка – це вічна тема і виглядає це завжди свіжо. Чому у нас в метро перестали використовувати цей вічно актуальний матеріал, незрозуміло. Але ось ми бачили мозаїку на ст. м. “Беломорская”, тепер тут. Може бути це початок епохи відродження в нашому метро.
З освітленням, як мені здається дещо перестаралися, світлова рамка досить сильно фигачит в очі, як на ст. м. “Фонвизинская”, до того, як там були встановлені вітражі з картинками. Над сходами місток з ИНФОСОСом.
З містка вид ось такий. Зверніть увагу на стелю, луска спрямована в різні боки, тут це добре видно. Панелі повішені в напрямку руху пасажирів – це хороше рішення.
Над входом на платформу назва станції і ще один листочок. Не здивуюся, якщо виявиться, що назва замовили знову у Теми Лебедєва. МППшники це люблять.
Ну і нарешті спустимося на платформу. Платформа однопрогонова, на ній немає ніяких колон.
Оформлення тут продовжує тему орігамі. Але, як здається не дуже вдало. Ці конструкції світильників на стелі виглядають тяжеловестно і з-за купи кріпильних елементів виглядають недоробленими. Це накладається на невисокі стелі і здається, що будеш зачіпати ці світильники головою, хоча, звичайно вони висять на достатній висоті. На стіні та сама луска, що і на стелі вестибюлю. Але є нюанс. Якщо у вестибюлі все зроблено правильно і луска лежить у напрямку руху потоку, то тут шляхові стіни зробили симетричними. Вийшло, що з одного боку все добре і повітря від прибуваючого поїзда обтікає лусочки так, як це і повинно бути, то з іншого боку набігаючий потік буде прагне відірвати панелі від стіни.
На станції поки що порожньо, але скоро тут мають з’явитися чудернацькі (судячи з рендерам) лавки. До речі через відсутність колон станція здається ще нижче.
Ось така станція виходить. Взагалі ідея була в архітекторів непогана. Подивимося фінальний варіант, а як вам станція?
МОСКОВСЬКЕ МЕТРО
