Чи Правда, що Америка хотіла підірвати Місяць?

297

Ніхто не буде сперечатися з тим твердженням, що конкуренція є прекрасним стимулом для розвитку особистісних якостей, бізнесу або технологій. Так, але тільки якщо це не конкуренція двох наддержав в епоху початку вивчення космосу, та ще й із застосуванням ядерної зброї…
В кінці нульових були розсекречені документи, в яких міститься інформація про плани Сполучених Штатів підірвати Місяць — найважливіший супутник нашої планети, від якого залежить життя на Землі. Ймовірно, тоді про важливість цієї планети здогадувалися, але хотіли перевірити емпіричним шляхом. Радянський Союз у цій історії теж не є ангелом, а виступає ще одним вершником Апокаліпсису, який, на щастя, був зупинений подвигом розуму.

«Червона луна» і провал США
У жовтні 1957 року СРСР запускає перший штучний супутник Землі під назвою «ПС-1» («Простий супутник — 1»). Запуск пройшов успішно. І не залишився непоміченим американцями, які розуміли, що другого місця в «битві за Місяць» ніхто не дасть. Крім практичного значення, «Червона луна», як прозвали в американській пресі «ПС-1», мав, звичайно ж, і політичне — початок космічної ери людства поклав СРСР, а не американська держава. «Юнайтед прес» написала про це вельми показово і уїдливо, і це тільки один із прикладів: «90 відсотків розмов про штучних супутниках Землі припадало на частку США. Як виявилося, 100 відсотків справи припало на Росію…»
Правда ли, что Америка хотела взорвать Луну? Интересное
Американський письменник-фантаст Рей Бредбері писав:
В ту ніч, коли Супутник вперше накреслив небо, я (…) дивився вгору і думав про зумовленості майбутнього. Адже той маленький вогник, стрімко рухається від краю до краю неба, був майбутнім усього людства. Я знав, що хоча росіяни і прекрасні у своїх починаннях, ми скоро підемо за ними і займемо належне місце в небі (…). Той вогник в небі зробив людство безсмертним. Земля все одно не могла б залишатися нашим притулком вічно, тому що одного разу її може чекати смерть від холоду або перегріву. Людству було наказано стати безсмертним, і той вогник в небі наді мною був першим відблиском безсмертя. Я благословив росіян за їх дерзання і передбачив створення НАСА президентом Ейзенхауером незабаром після цих подій.
Але Бредбері і припустити не міг, що замишляли лідери двох країн — США і СРСР.
Як перетворити Місяць до Хіросіми і Нагасакі
У 1958 році вчені Мстислав Келдиш і Сергій Корольов направили в Центральний комітет партії лист з проектами по вивченню таємничої зворотної сторони Місяця, якої не видно з нашої планети, і, відповідно, обліт супутника Землі. Керівництво Союзу знову побачило в цих пропозиціях перспективи не тільки практичні. Це була прекрасна можливість знову втерти носа американцям.
У США в цей же час стартує програма по межпланетному дослідження Місяця під назвою «Pioneer». Слово «піонер», нагадаємо, походить від французького «першопроходець». Що ж, цілком у дусі американців.
Правда ли, что Америка хотела взорвать Луну? Интересное
Тільки от у обох держав були не лише мирні плани на Місяць. Маючи величезний ядерний потенціал, кожна з країн почала роботу над секретними проектами по доставці та скиду на поверхню супутника бомби з далеко не мирним атомом. В СРСР програму охрестили «Е-4». У листі Хрущову Келдиш і Корольов пропонували в тому числі організувати зіткнення штучного супутника з Місяцем для того, щоб ні у кого в світі не залишилося сумнівів у тому, що Радянський Союз в освоєнні космосу йде попереду планети всієї. У програму втрутився академік Яків Зельдовіч, який заявив, що ніхто нічого не помітить, навіть за умови, якщо супутник начиняють вибухівкою, тому що розміри космічного корабля занадто малі. Інша справа — ядерна начинка. За задумом Зельдовича, потужний вибух підняв би велика хмара місячного речовини, яке можна було б проаналізувати на спектральному рівні за допомогою земних телескопів.
Секретний план американців за «Вивчення дослідних місячних польотів» (Проект А119) припускав аналогічний сценарій розвитку подій. Тільки спочатку Штати хотіли оглушити космос вибухом термоядерної бомби, але потім схаменулися, що не володіють технічними засобами для виведення в космос такого тоннажу. Америка не була б Америкою, якщо б не придумувала всякі небилиці про плани Радянського Союзу. Наприклад, в кінці року в пресі з’явилися повідомлення, що у Рад були плани щодо святкування річниці Жовтневої революції, що співпала з місячним затемненням 7 листопада 1957 року, вибухами на Місяці.
Правда ли, что Америка хотела взорвать Луну? Интересное
Не можна не назвати ім’я того божевільного, який хотів влаштувати бомбардування ядерними зарядами поверхні супутника Землі. Це Едвард Теллер, який є батьком американської термоядерної бомби. І не можна не відзначити вченого, який зробив значний внесок у скасування божевільних планів США, що обернулися б катастрофою для всього людства. В групу вчених з дослідження гіпотетичного вибуху на Місяці і його наслідків входив Карл Саган, завданням якого було моделювання пилової хмари в окололунном просторі після скидання бомби та оцінка перспектив його вивчення. За підсумками робіт Саган написав кілька публікацій, в числі яких була «Радіологічне забруднення Місяця ядерними вибухами». Це був вагомий аргумент на користь відмови від реалізації проекту А119, тому що у США зріли плани колонізації сусідньої планети. Цікавий факт, що згадана робота Карла Сагана змусила уряд Штатів розповісти про плани по вибуху Місяця: її згадка виявив в кінці дев’яностих біограф вченого Кей Девідсон, а Леонард Рейфель, керівник групи вчених, які займалися розробкою та підготовкою десанту ядерної бомби, користуючись нагодою, розповів про тодішні плани США привселюдно.
Правда ли, что Америка хотела взорвать Луну? Интересное
У Радянському Союзі програма теж була згорнута. На це було кілька причин. По-перше, безпека: ракета з ядерним зарядом могла вибухнути до виходу на орбіту або впасти на землю, зробивши територію ще одними Хіросімою і Нагасакі. По-друге, організаційно-політичний момент: адже щоб міжнародні обсерваторії спостерігали за вибухом і розпрощалися зі своїми сумнівами у першості Союзу, їх треба було попередити про підготовку місії заздалегідь, тоді про яку секретності йде мова? По-третє, розрахунки, проведені автором проекту за бомбардування Місяця академіком Зельдовичем, показали, що яскравості і тривалості спалаху в умовах вакууму може виявитися просто недостатньо для фотореєстрації з Землі.
Бомбардування Місяця
Але Місяць американці все-таки бомбили, правда не за допомогою ядерних зарядів. Восени 2009 року космічний апарат LCROSS і порожня ракетна ступінь Centaur з інтервалом у чотири хвилини зіткнулися з супутником Землі і провели таким чином його ударне зондування. Незважаючи на слабкий вибух, успіх місії вважається вдалим, так як в ході місії вдалося встановити наявність на Місяці води. Ще кілька апаратів були розбиті в 2013 році. І хочеться вірити, що через кілька десятиліть не спливе страшна правда цих проектів, як це було з А119.
Автор: Наталія Хлистова