Ілля Аксельрод про ізраїльської армії з гумором

205

Я хочу розповісти про дуже улюблену мною ізраїльську армію. Вона у нас унікальна. У нас дуже висока мотивація служби. Тому що все побудовано на мотивації. У нас в ППО, протиповітряних військах знаєте, хто служить? Служать хлопці, які не пройшли курси військових льотчиків. У них мотивація в ППО хороша: Я не літаю — ніхто не літає. Це дуже крута мотивація для цього.
Але всі кажуть, що мотивація у нас така, тому що у нас служать дівчини. Це не дуже просто, тому що моїм командиром на курсі молодого бійця була дівчина… у нас було 40 мужиків, а вона була нашим командиром. Це було дуже важко. Ми всією ротою повинні були вгадати, на що образився командир.
Ми не могли зрозуміти, на що… чому вона вже два дні з нами не розмовляє, жодного наказу, що ми зробили не так. Ми її боялися, як вогню просто. Ми не знали ні імені не прізвища, але ми знали один факт, що у неї є хлопець. Уявіть, ми їм захоплювалися… Ми її боїмося — він з нею спить, він був для нас альфа-самець взагалі. Ми уявляли, хто ж він такий.
Мабуть, вони посварилися, і вона повернулася після вихідних зла, причому зла на всіх мужиків. Ви розумієте, що сталося? У неї в підпорядкуванні 40 мужиків. Він не кинув її, він кинув нас. Ось що сталося. Це було дуже важко.
У нас не тільки дівчину-командира може кинути хлопець, але й хлопця-командира може кинути хлопець. В нашій армії служать все, я вважаю, що це непогано. Ніде не записано, що гей гірше стріляє. Навпаки, нас араби почали більше боятися. Вони не так боятися потрапити в полон, як потрапити до нас у полон.
У нас в армії навіть є така дивна професія — армійський фокусник. Вони служать 3 роки в армії. Я не знаю, як там підбирають у військкоматі, я не знаю, як це відбувається, але вони розважають солдатів. Я не фокусник в армії, я зв’язківець.
Нас вивозять на зборах, на навчання, кудись в секретний полігон. Куди там, на південь, у пустелю і кажуть саму безглузду фразу: «Головне нікому не кажіть, де ми!». Ми не знаємо де ми, ми навіть боїмося подумати… реально не знаємо. Знаєте, ми віримо в цю казку, що це секретний полігон хвилин 40. Тому що завжди, на будь-секретний полігон ізраїльської армії, через 40 хвилин приїжджає продавець з морозивом. Завжди! Машина з музикою… А потім араби хумус приїжджають продавати. Всі знають, де ми, тільки для нас секретні учення…