Інтервю з викрадачем: злови мене, якщо зможеш!

1

«Гонорар за викрадення автомобіля класу Toyota Land Cruiser 200 становить 500-700 тисяч рублів – як домовишся, – розповідає мій співрозмовник, який запропонував називати його Андрієм. – У нас працює група з трьох осіб, з досвіду це оптимальна кількість для викрадення. Наша справа – викрасти машину і доставити до точки, де відбудеться обмін з замовником. Збутом ми не займаємося».
Ринок в законі

З Андрієм ми зустрічаємося на нейтральній території. Він не схожий на стереотипний образ злочинця і підкуповує розумним уважним поглядом і відсутністю явних злодійських зазіхань. Оселиться по сусідству – будеш думати, що живеш поруч з власником невеликого бізнесу.
Відразу охлажу запал тих, хто при вигляді гонорарів загорівся думкою стати викрадачем. Викрадення серйозної машини вимагає серйозного обладнання: скажімо, вартість інших електронних пристроїв може досягати 1,5 млн рублів, а всього на справу злочинна група бере обладнання на кілька мільйонів. Але викрасти машину – це одне, а що з нею потім робити – зовсім інше питання.
Що стосується викрадачів, натхнених Інтернетом, яких Андрій презирливо називає «марамойками», ці зазвичай спеціалізуються на недорогих погано захищених машинах, з горем навпіл збуваючи їх за копійки. Саме ці товариші найчастіше трапляються в лапи поліції і отримують терміни, дозволяючи поліпшити статистику розкриття.
У статистикою викрадень іномарок домінують японські машини. Від міста до міста список переваг змінюється, але в будь-якому випадку викрадачі схильні прикипати до якоїсь марки, і найчастіше це Toyota, Honda або Mazda. Чому?
«Ми працюємо під замовлення, тому не вибираємо, що саме красти. Мені дають марку, модель, колір, рік, комплектацію, я шукаю підходящий автомобіль. Чому його обрали і що з ним буде, мене не цікавить. Попит формують «бариги» і представники замовника», – відповідає Андрій.
З подальших ремарок я розумію наступне: висококваліфіковане угонное справа працює за тим же законам, що звичайний бізнес. Важливо не просто викрасти машину, а заробити на ній. Умовно кажучи, потрібно «відбити» ризики та вартість обладнання, необхідного для викрадення. Тому попитом користуються моделі, що відповідають двом основним критеріям: популярні і досить дорогі. На популярні моделі більше попит замовників на дорогих більше навар. І японські автомобілі, мабуть, мають оптимальне співвідношення цих якостей. Та ж Toyota Camry – один із найбільш продаваних автомобілів вартістю більше мільйона рублів.
Попутно Андрій каже, що японські машини мають слабку «природну» захист від угону у порівнянні, наприклад, з дорогими німецькими авто.
Нерідко викрадення замовляють власники машин, розбили їх в серйозному ДТП, щоб відновити потерпілий авто деталями з викраденого. Тому в групі ризику знаходяться марки, популярні у криміналітету. Нарешті, позначається технічна інерція: для роботи з певним колом марок потрібно певне обладнання, тому викрадачам вигідніше спеціалізація. Скажімо, в місті, де живе Андрій, не викрадають німецькі автомобілі преміум-класу – немає потрібних «гаджетів» або «іграшок», як їх називають викрадачі. Він прогнозує, що хвиля угонів «німців» почнеться через рік-півтора, коли до регіонів дійде обладнання з Москви. У столиці з угонами «бумерів» повний порядок: скажімо, BMW X6 в лідерах списку.
На іншому полюсі знаходяться «Лади» – їх теж викрадають часто, але в основному менш кваліфіковані викрадачі, користуючись їх слабкою захищеністю і високим попитом на запчастини. Гонорар для професіоналів за угон «Пріори», приміром, становить 40-45 тисяч рублів, але «любителю» стільки не заплатять: наркомани намагаються і за 10 тисяч.
Далі Андрій говорить фразу, якої я чекав: захистити машину від угону на 100% неможливо в принципі. «Якщо є замовлення, заберуть все одно», – говорить він.
Проте з контексту я розумію, що викрадачі йдуть по шляху найменшого опору, і якщо є можливість, краще машину з найбільш слабкою обороною.
Розпорядок ночі
Интервью с угонщиком: поймай меня, если сможешь! Интересное
«Ми забирали автомобілі навіть з охоронюваних стоянок, – каже Андрій. – Під ранок у будь-якої людини починається стан дрімоти, ми просто чекаємо момент. Сам викрадення займає 3-5 хвилин: охоронець не встигає нічого зрозуміти».
Група Андрія спеціалізується на дорогих машинах. Попередньо впізнаються подробиці: звички власника, тип протиугінних засобів та інші нюанси. «Рибалять» (вистежують) у супермаркетів або на місцях постійного паркування «клієнта», і під’їжджають до нього двічі: перший раз для сканування і розвідки, другий – для викрадення.
Я запитую, чи може людина відчути, що стежать за машиною?
«Тільки якщо він дуже підозрілий, нервовий, може спрацювати чуйка, – відповідає Андрій. – Але зазвичай стежать з припаркованої неподалік машини, і це може бути стоянка біля роботи або супермаркету. Половина справи виконується за допомогою електронних пристроїв».
Викрадають зазвичай вночі від будинку або з паркування. З собою приносять необхідне обладнання, один чоловік стоїть «на палеве», двоє працюють по ситуації.
Після розблокування крадену машину переганяє самий «малоцінний» член бригади, який знаходиться на початковій щаблі злодійської ієрархії.
Перед викраденим авто йде машина супроводу, визначає дислокацію постів ДПС. Зв’язок тримають по раціях або стільникових телефонах.
«Я зазвичай купую дюжину телефонів і дюжину сімок, зареєстрованих на бомжів, – каже Андрій. – Після справи все це спалюється».
На викрадений автомобіль ставляться «дошки» – фальшиві номери. «Зазвичай буквено-цифрова комбінація повторює держномер існуючої машини такої ж моделі, року і кольору, щоб у разі зупинки ДПС не було підозр. «Дошки» коштують приблизно 10 тисяч рублів – навіть голограми є», – говорить Андрій.
А як же VINы, дивуюся? «А їх ніхто не перевіряє, – відповідає співрозмовник. – На моїй практиці такого не було. До того ж якщо викрали Lexus, за кермо сідає солідний чоловік, так що підозри – мінімум».
Якщо замовник з іншого міста, машина відразу направляється на виїзд. Якщо працюють з місцевими – у відстійник. Тут можуть провести додаткові роботи, наприклад, відшукати «маячки» та антени супутникових сигналізацій або завершити розблокування машини. Не завжди протиугінні системи нейтралізуються прямо на місці викрадення: буває, до відстійника машину женуть на одній передачі, без працюючих приладів або фар, а то і з наполовину затягнутим ручником: так заплутують деякі протиугінні системи.
Щодо планів «Перехват» та інших антиугонных заходів Андрій висловився скептично: «Суди сам: в три години ночі машину забрали, в 8 ранку власник виявив пропажу, в 9 годин оголосили план «Перехоплення». Де машина буде в цей час?»
Підроблені документи на автомобіль готуються заздалегідь, причому, ціна залежить від необхідної якості підробки. Скажімо, технічний паспорт можуть виготовити за 10-30 тисяч рублів, номери – за 10 тисяч. Природно, якщо машину готують до продажу, робляться документи більш високого рівня, а номер кузова перебивають так якісно, що відрізнити від справжнього зможе тільки експерт з допомогою лабораторних методів.
Зазвичай угони організовуються заради трьох сценаріїв. Найочевидніший – подальший продаж за підробленими документами, нерідко в іншому регіоні. Продажем, за словами Андрія, займаються «бариги», які позначають викрадачам, що користується попитом і за якою ціною. Способів «легалізації» досить багато: можуть запозичувати номер кузова і документи від такої ж битої машини, можуть створити автомобіль-клон – за документами він буде ідентичний існуючої машині, власник якої не підозрює про наявність такого близнюка.
Другий сценарій – розбирання на запчастини. Іноді їх продають, іноді використовують для відновлення розбитого автомобіля клієнта.
Бувають і шахрайські схеми, наприклад, власники машини вступають у змову з викрадачами, віддаючи їм «гонорар» і отримуючи згодом страхову виплату.
Простіше пареної ріпи?
Интервью с угонщиком: поймай меня, если сможешь! Интересное
3-5 хвилин на угін – зізнатися, це виглядає бравадою, хоча серйозний вигляд мого співрозмовника не передбачає жартів. Якщо мова про примітивною сигналізації з автозапуском, охоче вірю. Але ж ми говоримо про машини, власники яких не шкодують грошей на хорошу діалогову сигналізацію, механічні протиугонки, додаткові іммобілайзери…
Андрій каже, що розкривається все: просто для викрадення необхідні голова, руки і певний набір обладнання, часто дорогого.
Але нерідко все ще простіше: або власник пошкодував грошей на серйозний протиугінний комплекс, або сам набір компонентів невдалий, або установка. Іноді викрадачам вдалося знайти пролом в системі, яку обиватель вважає досить надійною.
Штатний іммобілайзер, говорите? Є десяток способів обдурити його, наприклад, за допомогою «заводилки» – пристрою, що підключається в салоні автомобіля до діагностичного роз’єму і вводить контролер двигуна в сервісний режим, прописуючи новий ключ.
Додатковий імобілайзер з міткою і діалоговим кодом додає викрадачеві складнощів, але не є непереборною перешкодою. В крайньому випадку приносять з собою всю паливну систему від насоса до форсунок і замінюють їй штатну. Невже і в цьому разі вимагається лише декілька хвилин?
«Від кваліфікації залежить, – каже Андрій. – Але для професіонала – десь так».
Деякі сигналізації так і зовсім можна записати у кращі друзі викрадача. «Сигналізація з динамічним кодом» – звучить багатообіцяюче, але насправді вся ця «динаміка» давно відома викрадачами і записана в пам’ять код-граббер, якими автомобіль розкривається і навіть заводиться дистанційно. Робота деяких моделей граббер помітна «клієнту»: сигналізація глючить і не ставиться на охорону з першого разу. Але є й ті, що працюють приховано (алгоритмічні).
Один з фахівців у сфері безпеки розповів про наступному експерименті: «якось я сидів на парковці перед супермаркетом з код-грабером, і заводив припарковані машини відразу після того, як власник відходив від них. Мене вразило, що, навіть бачачи моргання своєї машини і її запуск, більшість ніяк не реагувало, і лише один власник Toyota Land Cruiser прибіг на парковку, довго оглядався і потім поїхав».
Взагалі, виробники сигналізацій підкреслюють, що основна їх функція – це саме сигналізація, оповіщення власника про якісь проблеми. Особливих охоронних властивостей сама по собі сигналізація зазвичай не має, а іноді і знижує їх.
Втім, є тип «сигналок», які хоча б не допомагають викрадачам: мова про системах з діалоговим індивідуальним кодом, які неможливо розкрити за допомогою код-граббера. Зрозуміло, і таку сигналізацію можна усунути фізичним впливом, але як мінімум вона захищає від середньокваліфікованих викрадачів, а також від крадіжок особистих речей із салону.
«В цій області йде гонка озброєнь, – каже Андрій. – Виробники випускають щось нове, але і друга сторона не сидить без діла. У нас є друзі по всій країні, ми обмінюємося досвідом, отримуємо інформацію про новому обладнанні і методи…»
У цей момент мені здається, ніби ми говоримо про щось цілком законній: відрядження, обмін досвідом, презентації обладнання… Угонное справа перетворилася у високотехнологічний бізнес з кримінальної підкладкою.
Вважається, що альянс сигналізації і механічного блокування практично рятує від угону. Багато чого залежить від типу блокіратора, зокрема від личинки його замку. Замки з пиновыми механізмами нерідко розкривають «бампінга» – досить примітивним способом, що дає напрочуд гарні результати. Є замки, стійкі до бампингу (з дисковими механізмами), але і в них деколи знаходяться проломи і конструктивні прорахунки. Інші замки не можна розкрити підручними засобами, і тоді викрадачі використовують спецобладнання. На хороший блокіратор може піти до 15 хвилин, а це робить викрадення досить ризикованим заняттям.
Однак нехай ці одкровення не підведуть вас до думки, що захищати машину не треба – мовляв, все одно поженуть. Ще як треба! Викрадачі вміють оцінювати свої ризики, і при наявності вибору з декількох однакових машин зупиняться на тій, у якої самий самовпевнений господар. Той, що обмежився недорогий сигналізацією і кинув авто у дворі.
Втім, є й інші способи захисту авто. «Як я сказав, викрасти можна будь-яку машину, але у професіоналів попитом не користуються автомобілі з протиугінною маркуванням і аерографією, – каже Андрій. – Один раз ми «прокололися» на стільниковому телефоні, який власник надійно сховав у машині і підключив до бортової мережі. Під час угону ми користуємося «глушилками», які пригнічують радіосигнали, але «глушилки» теж дають збої і, крім того, не працюють вічно. Якщо телефон або GSM-маячок надійно захований, є ймовірність, що він повідомить власникові координати машини».
Причому маячки краще: більшу частину часу вони ведуть себе пасивно, не дозволяючи запеленгувати їх, і виходять на зв’язок з власником лише через певний інтервал часу.
Фахівці з МВС кажуть, що маркування не можна вважати стовідсотковим захистом, оскільки фактично її ніхто і ніколи не перевіряє. Деякі делікатні банди не зв’язуються з маркованими машинами, тоді як їх менш розбірливі колеги можуть не надати цьому факту ніякого значення.
Те ж стосується аерографії: вона може захистити від викрадення з метою подальшого перепродажу, але якщо машину відводять під запчастини – навряд чи.
Взагалі, для захисту від угону найефективніше – це звернутися в компанію, яка не просто «банчит» сигналізаціями, а тривалий час професійно створює і встановлює протиугінні комплекси. Для захисту автомобіля важливий не тільки набір компонентів, але часто і творчий підхід бригади установників: іноді вдається збити з пантелику навіть досвідченого злодія.
Що робити?
Интервью с угонщиком: поймай меня, если сможешь! Интересное
Один із співробітників правоохоронних органів, коментуючи ситуацію, сказав: «Угонный високоприбутковий бізнес і високоорганізований. Він має гроші на обладнання, фахівців і підкуп співробітників поліції. Боротися дуже складно».
Складно боротися і тому, що стаття 166 КК РФ передбачає не найсуворіше покарання: так, можна відбутися штрафом або отримати умовний термін, а якщо і висновок, то на термін до п’яти років (якщо в поодинці і без насильства) або до 12 років (з застосуванням насильства).
Викрадачі знають особливості КК, тому багато принципово не зв’язуються з розбоєм та іншими видами злочинів, начебто крадіжки ключів. Найбільша ймовірність бути спійманим у самого малодосвідченого члена групи, який переганяє автомобіль, а оскільки тіньовий бізнес має довгі руки, за своє діяння зловмисник нерідко отримує умовний термін, штраф, у крайньому випадку пару років ув’язнення, виходячи з УДО через рік. При доходах у кілька сотень тисяч рублів на місяць, багато готові терпіти такі «незручності».
На осінній сесії Держдуми розглянуть питання про посилення покарання за викрадення. Пропонується виключити з нього штрафи та умовні терміни, а реальні підвищити до 15 років позбавлення волі. Втім, розмови про це ведуться з початку нульових років.
Хтось слушно зауважить, що є ще поняття крадіжки автомобіля, і за нього за статтею 158 КК РФ покарання більш серйозне, але злодійський процес організований таким чином, що в найризикованішою фазі операції – транспортування машини до «відстійника» – зловмисник здійснює саме викрадення. Адже довести його намір привласнити чужу власність практично неможливо.
Представник МВС, який спеціалізується на розслідуванні автомобільних крадіжок, так прокоментував ситуацію: «Дійсно, якщо викрадач попався в перший раз і поодинці, бувають прецеденти, що він відбувається досить м’яким покаранням, іноді навіть підпискою про невиїзд. Але зараз керівництво МВС стало приділяти цій темі підвищену увагу, і наша робота – в тому числі надавати суду доказову базу, що підтверджує, що чоловік працював у складі групи і мав на меті комерційну вигоду.