Сільські бабусі та дідусі були улюбленим місцем, куди відправляли дітей на канікули. І справді в селі було все – частий повітря, водоймище для купання, нескінченні простори для прогулянок, своя домашня смачна їжа, друзі і море вражень. Ніякої табір або вже тим більше літо в бетонних джунглях міста не могли зрівнятися з канікулами, проведеними в селі. Давайте згадаємо, як це було.
Дістатися до села було не просто
Там тебе зустрічали місцеві хлопці…
… причому не завжди з розкритими обіймами
Але незабаром ви ставали кращими друзями
Цілими днями пропадали на річці
А яка шикарна була рибалка
І яка смакота росла виключно в сусідських садках і городах
Місцеві панянки завжди готові були взяти участь у хлоп’ячі витівки
А міські дівчинки – вважалися місцевими королевами
Але найціннішим у селі були бабусі
Вони вже вміли нагодувати онуків
І не по одному разу
І все сметалось зі столу миттєво
Бабуся завжди була зайнята по господарству
Але був ще й дідусь,..
… який міг і цікаву історію розповісти, …
.. і чогось нового навчити
Окремим рядком йшли корови, комусь навіть вдалося приміряти на себе роль пастуха
А вже парне молоко було обов’язковим – пам’ятайте який у нього оксамитовий смак?!
Але канікули мали властивість закінчуватися
І наставав час прощатися з рідними
А бабусі залишалися чекати
Міцного здоров’я тим, хто ще чекає і світла пам’ять померлим…
