У вузькому колі нашу спільну подругу Людмилу часто називають принцесою. І це не з-за того, що вона розпещена і витончена. А вона отримала своє прізвисько після однієї поїздки за місто. Одного разу ми зібралися на дачі у загальній подруги під приводом підготовки будинку до дачного сезону. Нам просто хотілося вирватися з міської метушні, відпочити і поспілкуватися.
Приїхавши на дачу, ми приступили до збирання, до вечора у будинку стало тепло і затишно. Ми приготували закуску і відкрили пляшку вина. Обговоривши всі проблеми, розповівши всі свіжі новини, ближче до півночі ми розійшлися по кімнатах.
Вранці я спустилася на кухню, подруга вже готувала нам сніданок. Смачні запахи розбудили і Люсю. Однак, незважаючи на чудово проведений вечір, вона виглядала незадоволеною. Коли господиня дачі запитала її: “Як спалося?”, вона відповіла, що у неї всі боки болять.
– О, а я і не знала, що ти у нас принцеса на горошині! Син начебто спить, не скаржиться …
– Та яка там горошина, у мене було відчуття, що в ліжку якісь залізяки лежать.
Коротше ми пішли перевіряти і виявили, що під матрацом лежав … велосипед, який господиня будинку сховала на зиму від можливих грабіжників. Сміялися довго, а Люсю після цього випадку почали кликати принцесою.
