Нобелівський комітет королівської академії наук визначив, хто з вчених отримає нобелівську премію з хімії цього року. Так, лауреатами стали еммануель шарпантьє (франція) і дженніфер дудна (сша) за розвиток методу редагування генома.
У 2012 році шарпантьє (професор і директор інституту інфекційної біології товариства макса планка, член французької академії наук і іноземний член нан сша) і дудна (професор каліфорнійського університету в берклі, співробітник медичного інституту говарда хьюза, а також член академії наук і медичної академії сша) першими припустили, що механізм crispr/cas9 можна застосувати для запрограмованого редагування генів. Це стало одним з найважливіших відкриттів в області генної інженерії.
” коли шарпантьє і дудна досліджували імунну систему бактерії streptococcus, вони відкрили молекулярний інструмент, за допомогою якого можна робити точні розрізи в генетичному матеріалі, що дозволяє легко змінювати код життя.<...>використовуючи такі “генетичні ножиці”, можна вносити зміни в днк тварин, рослин і мікроорганізмів з надзвичайно високою точністю”, — підкреслили члени комітету.
Премія з хімії, як і інші чотири номінації (фізіологія і медицина, фізика, література і премія миру), заповідані в кінці xix століття самим альфредом нобелем, існує з 1901 року. Відтоді її лауреатами ставали 184 особи.
Серед них — такі відомі вчені, як ернест резерфорд («у знак визнання величезної важливості відкриття законів хімічної динаміки й осмотичного тиску в розчинах вчення про радіоактивність і будову атома»), марія кюрі («за видатні заслуги в розвитку хімії: відкриття елементів радію і полонію, виділення радію і вивчення природи і сполук цього елемента»), поль сабатье («за метод гідрогенізації органічних сполук у присутності дрібнодисперсних металів, який різко стимулював розвиток органічної хімії»), отто ган («за відкриття розщеплення важких ядер»), лайнус полінг (“за дослідження природи хімічного зв’язку та її застосування для визначення структури сполук»), микола семенов («за дослідження в області механізму хімічних реакцій») і багато інших.
У 2019 році нобелівку з хімії присудили джону б. Гуденафу, м. Стенлі уіттінгхему і акірі йошино за розробку літій-іонних батарей.
Премію можуть отримати автори робіт, які були опубліковані в рецензованих виданнях. Аж до останніх хвилин перед оголошенням ніхто, крім членів комітетів, не знає прізвищ лауреатів. Згідно з правилами, з’ясувати, хто з дослідників був також номінований на нобелівську премію, але не отримав її, можна лише через 50 років.
Раніше на цьому тижні стали відомі імена володарів премій з фізіології і медицини, а також з фізики. Завтра оголосять, хто отримає нобелівку з літератури, а в п’ятницю — премію миру. У понеділок, нарешті, назвуть нобеліата в галузі економіки (цю премію заснував і фінансує державний банк швеції).
Нагородження пройдуть 10 грудня (в день смерті альфреда нобеля) в осло і стокгольмі. Цього року призовий фонд вирішили підвищити до 10 мільйонів шведських крон (більше мільйона доларів). Крім цього, лауреати (а їх число в кожній номінації не повинно перевищувати трьох) отримають диплом і золоту медаль з портретом нобеля.
Через пандемію covid-19 традиційні банкети скасували, церемонію вручення премії миру перенесли з будівлі ратуші осло в університет, значно скоротивши число запрошених, а заходи в стокгольмі проводитимуть онлайн з мерії. Самі нобеліати при цьому будуть перебувати в шведських посольствах у своїх країнах або в університетах.
