Технології середнього палеоліту характеризуються різноманітністю способів обробки каменю. Більшість концепцій виробництва пластин і лез слідують принципу попереднього визначення заготовок. Цього досягали спеціальною підготовкою поверхні і ударної платформи або вибором напрямку удару.
Неандертальці, як давно відомо, були недоглупими представниками роду homo. І вчені з тюбінгенського університету (німеччина) показали, що ті з них, які жили в районі швабської юри — гірського масиву на півдні сучасної німеччини, — володіли складними техніками виготовлення знарядь праці і, як наслідок, високорозвиненими інтелектуальними здібностями. Свої висновки дослідники опублікували в журналі plos one.
Неандертальську стоянку хайденшміде в районі швабської юри відкрив в 1928 році археолог-любитель герман мон. Там виявили безліч знарядь праці та їх залишків, що датуються від 42 до 50 тисяч років тому. З моменту відкриття стоянки її мало хто вивчав. А даремно: як виявилося, вона таїла в собі багато сюрпризів. До такого висновку археологи прийшли, провівши наукові експерименти і виготовляючи знаряддя праці, подібні неандертальським.
З’ясувалося, що наші «двоюрідні» побратими застосовували різні методи для виробництва знарядь, причому з одного і того ж шматка каменю. За словами вчених, це одне з небагатьох свідчень такого роду досягнень у представників homo, що жили в середньому палеоліті. І перше, пов’язане зі стоянкою в швабській юрі.
На думку дослідників, такий складний підхід вимагає тривимірної візуалізації, творчих здібностей і гнучкого інтелектуального планування. Застосування подібних технік говорить про те, що неандертальці в цілому володіли відмінною робочою пам’яттю.
