Подарунок для Гргоны

42


Є у мене на одному телепроекті генпродюсер — шикарна жінка років п’ятдесяти, але виглядає на 39. Дуже небідна дівчина… за спиною всі звуть її Горгоною, за лагідну вдачу напевно…
Але є у неї одна дивина — це її мобільний телефон, він неприличен навіть для бабусі-пенсіонерки… і це при тому, що ноутбуки у Горгони не дешевше трьох «штук» та змінює вона їх відразу, як тільки Стів Джобс поманить її нової моделькою.
Спочатку їй говорили:
— Викиньте цю допотопну мотлох, в ньому навіть дисплей чорно-білий.
На що Мадам каменела, сіріла особою і сичала у відповідь:
— Я плачу Вам не за те щоб Ви давали мені поради по стільникового зв’язку! А що ще Вас не влаштовує?!!
На її дні народження, вся компанія кілька разів скидывалась на дорогі телефони. Мадам сухо дякувала… і продовжувала ходити зі своїм стареньким. І так вже десять років!
А два місяці тому під час наради, всі з жахом помітили, що задня кришка у її телефону відходить і перемотана скотчем прямо з екрану… З тих пір уже ніхто навіть не натякав Горгону про новинки телефонобудування… В кулуарах ходили жарти типу: «у неї в телефоні яйце, а у яйці смерть…»
А що тут скажеш, якщо людину всюди возить особистий водій — нерозумно його вчити життя і обговорювати його перев’язаний скотчем телефон.
Але я все ж ризикнув…
Поїхав на Савеловський ринок, дві години мучив здивованих торговців, але знайшов те, що шукав.
На наступний день, поки нікого не було, я заглянув до нашої мадам в кабінет і сказав:
— Хоч восьме березня вже пройшло, але все одно хочу «прогнутися» і задарувати Вам мегашикарную річ.
З цими словами я поклав на лакований стіл нову задню кришечку від її старенького телефону.
Вона несподівано швидко схопила її, поцілувала і… розплакалася.
Руки її не слухалися і я сам замінив тріснула кришечку на новеньку.
Коли я вже був у дверях, залізна леді сказала:
— Спасибі, Ви не уявляєте, що для мене зробили. Поживе ще мій малюк! Дивіться, він став зовсім як новенький! … Розумієте, в цьому телефончику є дві хвилини диктофонного запису нашого з чоловіком розмови. Він телефонував, вітав мене з днем народження і говорив як мене любить, навіть заспівав шматочок пісеньки про мамонтеня… Вже майже дев’ять років минуло. З тієї відрядження він так і не повернувся, загинув в аварії…
Ні хріна вона не Горгона…