Так вийшло, що за місяць я відвідав, мабуть, два найбільш туристичні міста Європи. Рим зустрів мене сонцем, відміткою +20 на термометрі і прекрасними очікуваннями.
Нарешті зібрався з силами, майже поборов лінь(друга кружка кави для бадьорості) і прийнявся за текст.
У Рим я рвонув спонтанно, у Бєлавіа знову була акція, і я дуже швидко і не роздумуючи купив квиток в обидва кінці за лаконічні 100е. Ще за 140е я зняв кімнату(на 5днів) на Airbnb. Не забуваємо реєструватися за посиланням і отримувати грошовий бонус.
З Флюминчино я добирався на автобусі за 7е. Швидко кинувши речі і куртку(+20 ж!), я відправився гуляти. Про дрібниці. Наприклад, тут є жовтий для пішоходів, до речі, переходять і водять тут дуже сумбурно і розслаблено, але безпечно. Повно питних фонтанчиків(там потрібно пальцем заткнути носик, і вода попрямує вгору через спеціальний отвір), пив, живий-здоровий.
Римські дворики і під’їзди нескінченно прекрасні. І нехай місто не такий чистий, як Мінськ, все одно, ця занедбаність і сміття зовсім не сприймаються в негативному ключі.
Як і в Парижі – у всіх головних визначних пам’яток чергують військові патрулі, і так само у них смішні головні убори. Ха-ха, уявіть наших десантників у чомусь подібному!
В Італії я вже був(і це дуже теплі спогади – моя сама перша самостійна поїздка), а ось у Римі – вперше. Тому зовсім не грішно пройтися по “банальним” туристичних місцях. І всі вони справляють враження з великої літери В. Уміли ж будувати!
Вічне місто.
В якийсь момент від всієї цієї позитивної помпезності та енергетики хочеться підняти прапор легіону і прокричати: За велич Риму!
І, само собою, переглянути батальну сцену з фільму “Гладіатор”.
Ввечері першого дня, в магазині біля будинку, я зрозумів, що пізнати істину можна зовсім недорого.
Сезон ще не почався, тому туристів зараз хоч і багато, але підозрюю, що не так масово, як буде місяцем пізніше.
За всі дні, де б я не їв – це завжди було смачно і дуже смачно. Навіть у дешевому бістро біля будинку – пальчики оближеш. Ціни цілком адекватні. Часто дешевше, ніж у столиці центру Європи.
Рубрика: “Очікування/Реальність”
Увечері свято триває, а рожеві заходи лише підвищують його градус.
Ах так, велика частина машинок – маленькі верткі Міні, Фиат500 або Смарт. Розмір має значення.
Ламав голову – умещусь я?)
Повернемося до пам’яток – Пантеон. Це гармата! 2й століття, а вже такий складний купол, та ще й з бетону(про який потім надовго забули).
Чергова краса – замок Ангела. Не пошкодував 10е і пройшов всередину. Там інтер’єри, wi-fi та можливість пиляти красиві ракурси в сторіс.
Вже давно обходжуся телефоном в поїздках. У мене Huawei p20pro – всім радує, але кажуть, що ось-ось виходить 30ї…мм…!
Обожнюю зброю. Годинами можу розглядати і захоплюватися!
Вид з замку на міст.
Всюди повно милих деталей. Можна просто гуляти, гуляти, гуляти.
Вирішив провідати Тата. У нього дуже смішний персонал.
Віра і все таке – від мене дуже далеко, але архітектура – завжди цікава і вражає. Не лякайтеся черги біля собору Петра – вона проходить дуже швидко. Вселяє, але Софія мені більше зайшла, фактурніше чи що.
Щоб не опинитись у довгій черзі, якої всі лякали, купив онлайн дорогий квиток в музей Ватикану – 28е. Один раз живемо.
Людей тьма, у Капели – черги й тиснява, як на розпродажі соняшникової олії в Виталюре. Фотографувати не можна, але я був поганим хлопчиком(кажуть, дівчата таких люблять).
Повернемося до побутових питань та міським спостереженнями. Паркуються вони – рівень бог. Відстань зазвичай – 1 см і ладушки. Всі тачки притерті, ніхто не париться про подряпинах, благо, клімат дозволяє. Заправки в місті влаштовані прямо вздовж доріг.
А далі мене зустріли мої нові друзі: Наташа і Франческо, з якими ми списалися заздалегідь в інсте, і повезли показувати мені краси золотого кільця Риму. Вулканічні озера, що може бути краще на початку березня?
Не втримався і запив собі фоточку в стилі “Я на фоні”.
Відвідали рідне місто того самого. Само собою, побачив набережну, де стояли його кораблі з повіями. Цікавий був чоловік, душевний.
Італійський філія крамниць “Страшний сон вегана”.
І їх фірмова ковбаса – Яйця дідуся.
А ще – цього містечко славиться полуницею та суницею. Вона тут всюди.
Добре в Італії. Добре, особливо коли ти турист. У побутовому плані багато питаннячко: мало роботи, загальна розхлябаність ритму життя, черги в поліклініку на півроку вперед, дорога комуналка і, напевно, мігранти. Це була ложечка дьогтю.
В останній день зустрівся з Артуром. Ми з ним знайомі дуже давно, і останній раз бачилися якраз 10 років тому в Бресті. Ось такий челлендж. Зараз він живе в Італії, рулить турфірмою, всім задоволений. Так, волосся стало у нас менше.
Влаштував мені “забіг” за крафтовым пивних барів Трастевере. Цей, наприклад, називається – “Якого біса ви сюди приперлися?!”.
Добре у вас тут, ось і приперлися. Така ось історія.
Ваші враження про Римі? Не соромтеся.
– я в інтернеті
