Всі, хто хоч раз ходив по будівельно-господарських супермаркетів, знають: консультантів-продавців там багато

287

Всі, хто хоч раз ходив по будівельно-господарських супермаркетів, знають: консультантів-продавців там багато. Але всі вони зайняті. Вони кудись йдуть. Тому зайняті. Дуже зайняті. Чи відповідають не за цей відділ, в якому зараз стоять і розмовляють. Тому вони відносно чемно вас бортуют, переходять через стелаж і знову теревенять, а іноді і не переходять.
Трапилося це в одному з таких магазинів. Ну, назвемо «Строй арсенал». Колишня попросила допомогти закупитися расходниками перед ремонтом. Ходимо по відділу і бачимо: два консультанта конкретно звалюють. Кінець робочого дня, все дістало, розпитування-питання «тупих» покупців. Вони вимовляють чергове «я не з цього відділу, зверніться до продавця» і зникають. Через 20 хвилин бродіння в залі залишилася нудьгуюча дівчина-касир і охоронець на виході. І вісім пар, трохи розгублених з-за того, що їх забули в магазині, нас.

Хвилин через п’ять ми почали спілкуватися, обговорювати матеріали, а ще через п’ять почали стібатися, що і як відмотати-відміряти-винести. Охоронець пильно стояв на виході. Касир продовжувала нудьгувати.
І тут я побачив телефон! Він стояв у кутку, перед компом. Ну, знаєте, там накладні виписують. Кнопковий телефон. Навпаки кнопок написи: «директор», «охорона», «каса», «склад». І стало мені так весело. Дзвоню директору. Чого розмінюватися на дрібниці.
— Так.
— Здрастуйте!
— Доброго дня.
— Скажіть, будь ласка, от мені треба купити кабель і цю фігню, куди він закривається. Розетки я вже взяв. Цемент знайшов. Плінтуса підібрав. А кабель я відріжу, мені повірить дівчина на касі, або переміряти буде? І тут ще чоловік плитку шукає. А іншому що-то за сумішей треба підказати, а я не в курсі.
— Куди ви дзвоните?
— Директорові.
— Звідки?
— Як звідки? З торгового залу. Просто тут немає нікого, ми тут півгодини вже бро…
— (короткі гудки)…пі-пі-пі-пі
Через секунди вривається краснолицый чоловік у костюмі. Підходити…, ні, підстрибує до нас, озирається. Я йому радісно:
— Це я вам дзвонив!
Він йде плямами, біліє і теж зникає. Зате потім!!!
Я і не знав, що на касі сидять всі касири, а на кожну пару припадає по 1,5 продавця.
Я не чув, як кричав директор. Судячи по звуках він їх пі$диL. Вони з’явилися так само, як і зникли, та навіть в більшій кількості. Червоні, тихі, чемні, розумні і все в нашому розпорядженні.