Їжа в Нячанге — що варто спробувати: екзотичні фрукти і страви національної кухні

67


Приїжджаючи в іншу країну, кожен мандрівник цікавиться не тільки її пам’ятками та культурою, а й кулінарними традиціями. Харчування — не просто важлива і цікава тема для обговорення в будь-якій точці світу. Це ще й життєва необхідність, спосіб отримання задоволення і одна з основних статей витрат. Свої особливості має і їжа в Нячанге – в’єтнамському туристичному містечку, де азіатський колорит унікально поєднується з радянським культурним спадщиною.
Національна кухня В’єтнаму налічує кілька сотень різноманітних страв. Кожне з них відрізняється від звичних нам страв. Їжа в Нячанге, за відгуками туристів, цікава і незвичайна. Цьому містечку, розташованому на південному сході євроазійського континенту, є що запропонувати як любителям делікатесів, так і прихильників консервативних кулінарних ідей.
Перші страви
Супи у В’єтнамі люблять не тільки туристи. Місцеві жителі не відмовляють собі у щоденному вживанні гарячої рідкої їжі. Один з найпопулярніших – суп фо. По виду нагадує нашу локшину в курячому бульйоні, і це невипадково: основа страви – фунчоза (рисова локшина) з овочами і зеленню. Суп фо готується з будь-яким видом м’яса (яловичиною, свининою чи птицею), нарізаним тонкими шматочками. Це блюдо популярно у В’єтнамі приблизно так само, як в Росії щі і борщ. Але якщо у нас таку їжу їдять в основному в обід, азіати можуть їсти суп фо на сніданок або вечерю. Справжня в’єтнамська їжа в Нячанге коштує недорого, не більше двох доларів за порцію. До цієї страви подаються палички і ложка.
Еда в Нячанге — что стоит попробовать: экзотические фрукты и блюда национальной кухни путеествия, путешествие и отдых
Бун бо хюе – не менш популярний суп на м’ясному бульйоні. На відміну від фо, бун бо хюе більш наварист і готується виключно з яловичиною на кістки. Відрізняється суп характерним креветочним ароматом і пікантним присмаком лемонграсу.
Шанувальникам рибних страв краще знайомитися з в’єтнамською кухнею, почавши з бун ча га – це рибний суп з невеликими пиріжками, специфічним рибним соусом і запашними спеціями. Родзинка цього першого страви – виражений часниковий аромат.
Окрема історія – це суп хот піт. Якщо перекласти з англійської, вийде «гарячий горщик». У закладах, де готують хот піт, кожному клієнту залишають простір для фантазії: суп в горщику готується з тих інгредієнтів, які він сам обере. Відвідувачу подають каструльку з киплячим бульйоном, встановлену на газовій горілці, і безліч тарілок з різними компонентами (овочами, морепродуктами, м’ясом). Мінімальна ціна супу в ресторанах і закусочних Нячанга – вісім доларів. Якщо вірити відгукам, порцією хот поту можна втамувати голод не одного, а відразу двох або трьох туристів.
Самі екзотичні закуски
Від чого більшою мірою залежить меню мандрівника? Звичайно ж, від бюджету. Той, хто не обмежений у коштах, може сміливо заходити в будь-яке вподобане заклад і пробувати все, чого душа забажає. Якщо ж стоїть мета провести відпочинок з мінімальними витратами, в тому числі і на їжу, доведеться більш ретельно підходити до вибору місця громадського харчування. У будь-якому випадку приїжджим варто спробувати страви з черепахи, страуса, крокодила, змії, скорпіона, жаби та інших специфічних інгредієнтів. В одних кафе вони коштують дорожче, в інших – дешевше.
Еда в Нячанге — что стоит попробовать: экзотические фрукты и блюда национальной кухни путеествия, путешествие и отдых
Поряд зі специфічними видами м’яса популярний тут і котлетки ньому нуонг, і хрусткі млинці з морепродуктів. Самим екзотичним місцевим делікатесом, спробувати який вирішуються лише сміливці, по праву вважається балют. Це нестандартне ласощі, яке являє собою варене качине яйце. Всередині шкаралупи знаходиться сформувався плід, качиний зародок. Саме тому навіть тим, хто зараховує себе до гурманів, краще заздалегідь дізнатися про склад того або іншого блюда, перш ніж замовити його і з’їсти.
Крім того, у В’єтнамі, як і в іншій азіатській країні, не можна забувати про гігієну і правила безпечного харчування. Санітарні норми тут відрізняються від тих, що діють в нашій країні, а тому кожен, хто буде нехтувати заходами безпеки, ризикує серйозно отруїтися. Купувати прямо на вулицях Нячанга їжу небажано. Найбільш поширений діагноз у тутешніх туристів – кишкова інфекція.
А на десерт?
Про те, які страви спробувати в Нячанге потрібно в першу чергу, ми вже сказали. Але ситний обід для деяких здається незавершеним, якщо, крім основних ласощів, до столу не подадуть солодощі. В’єтнамські десерти відрізняються від цукерок і тістечок, якими звикли себе балувати європейці. Майже всі кондитерські вироби в цій країні виготовляють з місцевих фруктів. Цукерки схожі на м’які іриски, загорнуті в тонку їстівну рисову плівку. Улюбленою у місцевих і туристів вважається халва з маша і фруктові чіпси.
Еда в Нячанге — что стоит попробовать: экзотические фрукты и блюда национальной кухни путеествия, путешествие и отдых
На думку приїжджих, найбільш дивним смаком володіють цукерки з дуріаном, тому краще спочатку купувати зовсім трохи для проби. Цікаві солодощі в Нячанге – це в’язкі темні цукерки з в’яленого банана. А що стосується «стандартних» десертів (пудинг, суфле, муси, морозиво тощо), то знайти їх нескладно навіть тут, у Південно-Східній Азії. Такі продукти є в асортименті практично кожного супермаркету або пристойного кафе.
Кращі заклади Нячанга
Де поїсти в цьому містечку? У більшості туристів, особливо у тих, хто у В’єтнамі вперше, очі розбігаються від великої кількості кафе і ресторанів. Знову-таки вибір закладу залежить від бюджету. Хоча є кілька варіантів, які підійдуть навіть самим економним мандрівникам.
«Гриль Гарден»
До речі, власники ресторану – російська сімейна пара. Більшість туристів, що побували тут, не рекомендують проходити повз колоритного закладу. Незвичайний формат меню за типом шведського столу й оригінальна подача сирих, термічно не оброблених продуктів, які потрібно готувати самому – ось що відрізняє «Гриль Гарден» від конкурентів. Щоб було зрозуміло, як влаштовано обслуговування в цьому закладі, зазначимо, що на столі кожного відвідувача знаходиться мініатюрна жаровня з разожженными вугіллям. Відвідувач може брати стільки тарілок, скільки йому потрібно. Меню тут саме що ні на є екзотичне: від жаби і морських гадів до крокодила і страуса.
Casablanca reataurant
Розташований заклад на третій лінії, на вулиці Нгуен Тхіен Туат. Ціни там не найнижчі, але і не найвищі. Особливо приємний бонус – дешеве пиво. Найбільш примітною тут вважається кухня: меню включає в себе всі популярні екзотичні позиції. Крім цього, в ресторані подають так звані комбо-обіди за більш вигідною ціною, ніж вартість кожної страви окремо. Середня ціна обіду на двох становить близько тисячі рублів.
Відрізняється Hawai reataurant чудово навченим персоналом. Це одне з небагатьох місць, де поїсти в Нячанге вам принесуть в’єтнамці, які однаково добре говорять як англійською, так і російською мовою. Високоякісний сервіс – рідкість для азіатських глибинок, але в даному закладі дійсно гідний рівень обслуговування.
Еда в Нячанге — что стоит попробовать: экзотические фрукты и блюда национальной кухни путеествия, путешествие и отдых
Cafe des Amis
Самі смачні морепродукти в Нячанге готують у цьому цікавому місці. На відміну від колоритних в’єтнамських кафешок, інтер’єр ресторану виконаний в молодіжному стилі. Візитна картка Cafe des Amis – птахи в клітках на другому поверсі. Щоб погодувати їх, потрібно забратися по сходах. Крім морепродуктів і черепахового супу, в меню є чимало страв європейської кухні. Відвідувачів приваблює російський хлопець, що стоїть на вході. До речі, у зазначеному закладі є можливість розплатитися пластиковою карткою, що досить рідко зустрічається в Нячанге.
Quan
Багато туристів з Росії віддають перевагу простому і атмосферного в’єтнамському кафе «Квон». Це заклад відмінно підходить для першого знайомства з традиційними стравами національної кухні. Розташовується воно на перетині вулиць Хунг Вуонг і Нгуєн Ти Мінь Кхай. Місцеві також непогано відгукуються про кафе «Квон», хоча ціни тут складно назвати самими доступними в Нячанге.
Середні ціни
Отже, ми підібралися до самого животрепетного питання — вартість їжі. Звичайно, перераховувати ціни всіх страв у всіх ресторанах ми не будемо, але все ж зупинимося на основних моментах.
Почнемо з в’єтнамських грошей. В цій країні все вимірюється в тисячах донгів: 6 000, 12 000, 380 000, але для зручності в побуті місцевими жителями і туристами використовуються скорочення — 6, 12, 380 донгів. На момент публікації статті курс російського рубля по відношенню до донду становить приблизно 1:3, тобто одну тисячу в’єтнамських грошей можна обміняти майже на три тисячі рублів. Щоб зрозуміти, скільки буде коштувати те або інше блюдо в рублях, потрібно його вартість в донгів помножити на три.
В цілому повноцінний обід для дорослої людини обійдеться тут в 800-1000 руб. Однак вартість одного і того ж продукту чи страви може змінюватися в залежності від місця покупки. Наприклад, кокос на ринку буде коштувати в два рази дешевше, ніж на пляжі.
Еда в Нячанге — что стоит попробовать: экзотические фрукты и блюда национальной кухни путеествия, путешествие и отдых
Невідомі фрукти
Заводячи розмову про їжу в Нячанге, багато хто в першу чергу представляють собі різноманіття фруктів. Для вегетаріанців тут справжній рай. В Азії смачні і різноманітні фрукти, які не зустріти в Європі, незважаючи на те, що багато з екзотики продається в мережевих супермаркетах. Нячанг багатий ананасами, манго, цитрусовими. Але так як цими плодами нікого вже не здивувати, то пропонуємо ознайомитися з іншими дивиною в’єтнамських фруктових культур.
Лонган – невеликий круглий плід в тонкій шкірці, яка, незважаючи на свою жорсткість, відокремлюється дуже легко. Ростуть лонган гронами на гілках, продаються пучками на ринках Нячанга. Всередині фрукт має соковиту прозору м’якоть і велику тверду кісточку. За смаком лонган складно порівняти з чим-небудь. Він має освіжаючий аромат, залишає після себе приємний терпкуватий присмак. Зовні лонган нагадує рамбутан. Як є ці плоди?
Рамбутан відрізняється більш щільною шкіркою з волохатим покривом. До речі, сама назва фрукта пов’язано зі словом «волосся». Всередині рамбутана знаходиться велика кісточка. М’якоть особливо приємна на смак. Перед тим як вживати цей фрукт, потрібно знати, як є рамбутан. Вся справа в тому, що до його м’якоті «прилипає» платівка від кісточки. Щоб відокремити її, доведеться неабияк потрудитися: отгрызается вона з працею. Дана особливість рамбутана заважає насолоджуватися поїданням.
Ще один дивний фрукт – чиримойя. Сорти цієї рослини ростуть на півдні Європи, проте там вони більше і трохи відрізняються за структурою. В Нячанге чиримойю називають «цукровим яблуком». Це дуже смачний і поживний плід з обмеженим терміном придатності: везти їх на батьківщину в якості гостинця не варто.
Не можна не відзначити плоди мангостана, які особливо популярні серед туристів у В’єтнамі. Якщо вірити відгукам, цей дивний фрукт допомагає відновлювати обмін речовин і скидати зайві кілограми. Мангостан покритий темно-фіолетовою шкіркою, у нього біла соковита м’якоть, яка своєю формою нагадує часточку часнику. Фрукт володіє ніжним і тонким смаком, тому вважається одним з найдорожчих в Нячанге.
Відрізняються тут і банани. Ці плоди зовсім не такі, якими ми звикли їх бачити. Ті банани, які лежать на прилавках наших магазинів, тут називають кормовими. В Нячанге маленькі і солодкі плоди продаються великими зв’язками, цілими гронами. За кольором в’єтнамські банани можуть бути жовтими, так і зеленуватими, причому насичений жовтий колір не завжди говорить про стиглості плодів.
Варто звернути увагу і на фрукт пітахайя. Як його вибрати, як є? У перекладі з в’єтнамської «пітахайя» означає «драконий очей». Насправді це не зовсім фрукт. Пітахайя – різновид кактуса. Плоди рослини виглядають дуже ефектно, мають щільну шкірку яскравого кольору з невеликими листками-наростами. Всередині плоду багато білої м’якоті з чорними кісточками, які можна їсти.
Еда в Нячанге — что стоит попробовать: экзотические фрукты и блюда национальной кухни путеествия, путешествие и отдых
Серед фруктів в Нячанге окремо виділяється дуріан – король азіатських культур. Це незвичайний толстокорый плід з колючими наростами. Щоб з’їсти його, потрібно докласти чимало зусиль. Всередині дуріана ніжна м’якоть кремова. Азіати – шанувальники плодів цієї рослини, вважають їх делікатесом, а ось для європейців аромат і смак дуріана частіше залишається незрозумілим. Фрукт специфічно пахне, причому душок виходить настільки сильний, що його навіть заборонили перевозити в літаках.
Що спробувати в Нячанге з їжі: відгуки
Самі суперечливі думки стосуються, як правило, дегустації дуріана. Відгуки про «нудотний» фрукт і його жахливі запахи – не вигадка. Але вивчивши їх, можна сказати, що деяким людям дуріан все ж доводиться по душі. Якщо ви сумніваєтеся, чи варто вам спробувати його чи ні, врахуйте: вам навряд чи вдасться скуштувати його де-небудь ще, не в Азії. В кінцевому рахунку краще орієнтуватися на запах — якщо від нього не нудить, неодмінно варто спробувати дуріан.
Доступні ціни на їжу в Нячанге дозволяють навіть самим економним туристам спробувати все, що хочеться. Крім фруктів, тут продаються різні соки фреш – їх роблять прямо при покупці. Цікавий варіант, який не спробувати ніде, окрім як в Азії – сік з цукрової тростини.
І хоча Нячанг розташований на березі Південно-Китайського моря, морепродукти тут не такі доступні, як багатьом помилково здається. Але все ж спробувати морських гадів можна навіть з обмеженим бюджетом. В кафе і ресторанах морепродукти коштують шалених грошей, а самостійно готувати такі страви в апартаментах без кухні мало хто наважується. Покуштувати делікатеси з морської безодні можна, звернувшись до кухарям з найближчого закладу з проханням приготувати страву за символічну плату. Альтернативний спосіб скуштувати все найцікавіше при мінімальних витратах підійде всім, хто налаштований на експерименти і яскраві емоції.
Загалом місцева сфера громадського харчування в Нячанге вкрай розвинена. Вуличних лотків і простих бістро тут набагато більше, ніж помпезних ресторанів. Кафе середнього рівня зустрічаються буквально на кожному кроці. Крім цих закладів, у місті чимало ринків і продуктових магазинів. В супермаркетах навряд чи вдасться купити морську живність або дуріан — такі чудасії краще шукати на ринку. В Нячанге особливою популярністю серед туристів користуються вуличні торговці сувенірами, продуктові кіоски, великі магазини «Перехрестя» і «Максимарк».
Зазвичай туристи, які потрапляють у Нячанг, залишаються задоволені тутешніми цінами на їжу. Якщо мова йде про воду, солодощі, снеки та інших продуктах для перекусу, багато мандрівники рекомендують робити покупки в «Перехресті». У порівнянні з торговим центром «Максимарк» там більш низькі ціни і не менш широкий асортимент. До того ж вони розташовуються в різних районах міста в крокової доступності.
Заради інтересу деякі вирішуються відвідати продуктовий ринок Ксом Мій, проте далеко не всі, судячи з відгуків, отримують позитивні враження. Для європейців такий ринок здається вельми специфічним місцем з моторошними змішаними запахами, настирливими торгашами. Торг тут відсутня, а ціни вище середніх. Крім Ксом Мій, популярністю у місцевих жителів користується ринок Чо Дам.
Еда в Нячанге — что стоит попробовать: экзотические фрукты и блюда национальной кухни путеествия, путешествие и отдых
Загалом туристи радять купувати в крамницях і магазинах європейського кварталу Нячанга. На думку більшості, це місце має незвичайним антуражем і комфортною атмосферою. Також мандрівники зі стажем радять керуватися здоровим глуздом, не брати з собою нічого цінного, не тримати на увазі великі суми грошей і уважно доглядати за своїм гаманцем. Також слід обережно ставитися до частувань від незнайомців, не надягати дорогих годинників і прикрас.