Існує думка, що в іноземних в’язницях надмірно м’які умови утримання для ув’язнених. Деякі навіть порівнюють норвезькі або, наприклад, швейцарські остроги з раєм на землі. Є інтернет, дають смачну їжу за розпорядком, працювати не змушують – що ще потрібно арештантові? Але чи так все йде насправді? Давайте розберемося.
Острів Диявола
На території Норвегії недалеко від фіорду, Осло є в’язниця, в якій перебуває близько 100 арештантів. У закладі, розташованому на острові Диявола, відбувають термін ув’язнення вбивці, ґвалтівники, наркоторговці. Це місце не обгороджено колючим дротом, тут немає конвоїрів із собаками і парканів. Працівники в’язниці Бастрой будують мирні відносини з ув’язненими, які і не думають звідси тікати. Іноді створюється відчуття, що ти знаходишся не в місці позбавлення волі, а в піонерському таборі.
В’язниця, розташована на острові Диявола, має світову популярність. Вона одна з найбільш ліберальних, тут навіть не відразу зрозуміло, хто тут укладений, а хто охоронець. І ті, і інші з задоволенням проводять час разом, гуляють і навіть грають у карти. В’язниця Бастрой є експериментальною, тут намагаються прищепити арештантам правильні цінності, щоб, вийшовши на свободу, вони вже не повернулися назад.
Робота з ув’язненими
В’язниця Бастрой існує вже 35 років. За цей час назад в місця ув’язнення повернулося лише 16 % колишніх мешканців. Це дуже хороший показник. Ув’язнені тут живуть в комунальних будинках. На острові все ґрунтується на головних людських цінностях – довірі і повазі.
Ув’язнених тут навчають правильно доглядати за тваринами на фермі, рубати дрова, рибалити. Багато з них вільний час присвячують їзді на лижах, плавання, пробіжок. У в’язниці навіть є власний обладнаний пляж. У розмові в’язні розповідають про те, що мріють влаштуватися на волі на роботу і жити звичайним життям.
Тюремне начальство заохочує бажання арештантів піклуватися про тварин на фермі і займатися фізичною працею. На роботу силоміць ніхто нікого не гонить, люди все роблять цілком добровільно. Багато ув’язнених з інших в’язниць мріють потрапити на острів Диявола, але для переведення у в’язницю Бастрой потрібно ідеальне поведінка. Хоч тут і сидить багато вбивць, але вони вже багато переосмислили і не представляють реальної загрози.
Втеча з острова
В’язниця Бастрой не обгороджена парканом з колючкою, це просто не потрібно. За 32 роки втекти звідси спробував лише 1 злочинець. Це трапилося в той момент, коли до нього на зустріч приїхав один вільний. Вони спробували втекти на човні, але незабаром потерпіли крах. Ув’язнений, природно, був спійманий.
Злочинці навіть не намагаються втекти з в’язниці, їм це не потрібно. Всі чудово розуміють, що незабаром вони будуть схоплені, але на острів Диявола їх більше не повернуть. Їх відправлять в інші установи з набагато більш суворим режимом. Як ви вже встигли здогадатися, решта в’язниці в Норвегії не так ліберальні, як Бастрой.
Особливості режиму
Тут ув’язнені і працівники в’язниці прекрасно взаємодіють один з одним. Багато хто за довгі роки встигли стати хорошими друзями. Тут проводяться семінари, направлення на боротьбу з насильством і розповсюдженням наркотиків. У в’язнів немає стільникових телефонів, але при бажанні вони можуть зателефонувати з будок-автоматів.
Мені здається, що умови у в’язниці Бастрой хороші. Але ж у Норвегії вона така одна, в інших виправних установах умовах схожі на ті, які існують в Росії. Тому, принаймні, дивно вважати, що у всіх іноземних в’язницях райські умови. Це далеко не так. Можливо, життя в Бастрое чимось нагадує перебування в спортивно-трудовому таборі, але для того щоб потрапити на острів Диявола, ув’язнений має дуже постаратися.
