Французький поцілунок з ефектом препарату.
Для сина готельних службовців, у якого телевізор з’явився лише до 16 років, Люк Бессон домігся, без перебільшення, фантастичних результатів. З незалежного постановника артхаусних фантазій він перетворився під всесоюзного мультимедійного могулу, чия компанія Европакорп за один лише звітний рік виробляє фільмів, музики, реклами і книг на мільярди євро.
На жаль, виписування чеків не дуже розташовує до креативу, а захоплюючі занурення в бухгалтерські надра можуть втішити хіба що запеклого соціопата. Ось і виходить, що замість нових авторських шедеврів мсьє Бессон вже не першу п’ятирічку штампує якихось перевізників, заручниць і таксі.
“Вдарила в бруд обличчям!”, вигукне сучасний глядач і вкаже пальцем, забрудненою маслом попкорну, на скатившегося Бессона. І буде неправий: Люк, може, і не зняв нічого краще того ж «Леона»… Але ж нічого краще «Леона» так і не зняв ніхто у всій Франції.
