Всі ми чули міф про те, що сексу в Радянському Союзі не було, однак, він був. А якщо був секс, то потрібні були і контрацептиви. Саме про радянські презервативи ми поговоримо далі.
В СРСР випуск презервативів налагодили в 50-х роках, а до цього їх імпортували з інших країн. Звалися вони виробом №2 і випускалися на тому ж заводі, де робили протигази, які називали виробом №1. Номер говорив про товщині гуми, використовуваної у виробі.
Спочатку презервативи називали виробом №4, тому що гума була більш тонкою. Такі презервативи були ненадійними, часто рвалися і тому вирішили використовувати більш товсту гуму.
Презервативи продавалися в аптеках, але були дефіцитним товаром. “Гумки” дуже швидко розкуповувалися, деякі навіть купували їх великими партіями.
Хтось купував презервативи про запас для себе, інші їх перепродували по більш високій ціні, що не відштовхувало клієнтів.
Спершу випуском контрацептивів займався тільки завод у Баковке, але пізніше їх почали випуск і на київському заводі «Червоний резинщик». У часи правління Хрущова з’явилися три різних розміру презервативів, бо чоловіки при покупці повинні були повідомити фармацевта свій розмір.
Презервативи, зазвичай жовтого або сірого кольору, загортали в паперові упаковки. У них був специфічний запах гуми, а щоб презервативи не злипалися їх злегка посипали тальком.
В кінці 80-х з’явилися нові упаковки, на яких стали писати “перевірено електронікою”. Ходять легенди, що радянський презерватив міг витримати відро води.
