Понад 80% населення світу зараз проживає в містах – і ця цифра продовжує зростати, підкреслюючи критичну потребу в тому, щоб міста були спроектовані таким чином, щоб вони приносили користь здоров’ю людини та планети. Недавній звіт Організації Об’єднаних Націй показує, що урбанізація прискорюється в усьому світі, що має серйозні наслідки для сталого розвитку, охорони здоров’я та соціального добробуту.
Масштаби зростання міст
Десятиліттями вимірюванню урбанізації заважали непослідовні визначення того, що є «міським» поселенням проти «сільського». Деякі країни класифікують як міські території з населенням лише 200 осіб, тоді як інші вимагають 50 000. Щоб вирішити цю проблему, дослідники визначили міські території як міста з населенням не менше 50 000 осіб і щільністю 1 500 осіб на квадратний кілометр або міста з населенням не менше 5 000 осіб і щільністю 300 осіб на квадратний кілометр. Використовуючи цей узгоджений стандарт, вони виявили, що 45% населення світу живе в містах і 36% у містечках, тобто 81% людей зараз живуть у містах.
Прогнози майбутнього: Все більш урбанізований світ
Статистичне моделювання показує, що до 2050 року 83% населення світу проживатиме в містах. Кількість міських жителів продовжуватиме зростати до 2050 року, тоді як сільське населення, як очікується, досягне піку в 2040-х роках — головним чином через зростання населення в Демократичній Республіці Конго — перш ніж почне падати. Ця зміна потребує проактивного планування, щоб пом’якшити негативні наслідки та максимізувати переваги.
Регіональні фактори урбанізації
Сили, що спонукають до урбанізації, залежать від регіону. У Східній та Південній Азії внутрішня міграція – люди, які переїжджають із сільської місцевості до міст у пошуках освіти, роботи та соціальних можливостей, є основним фактором. Європа та Північна Америка переживають значну урбанізацію внаслідок міжнародної міграції. В Африці на південь від Сахари висока народжуваність відносно смертності сприяє цій тенденції.
Подвійна природа урбанізації: переваги та ризики
Урбанізація створює як можливості, так і проблеми. Ретельне міське планування може сприяти енергоефективному транспорту та зменшити викиди вуглекислого газу. Однак погано сплановане розширення може призвести до розростання міст, збільшення залежності від автомобілів і збільшення викидів. Міста також наражають мешканців на забруднене повітря, сильну спеку та потенційні ризики для здоров’я, такі як серцево-судинні захворювання та хвороба Альцгеймера. І навпаки, міста забезпечують кращий доступ до охорони здоров’я, освіти та соціальних мереж.
Наслідки для сталого розвитку та політики
Ці нові оцінки мають вирішальне значення для оцінки прогресу в досягненні Цілі сталого розвитку ООН 11 – створення всеохоплюючих, безпечних, стійких і сталих міст до 2030 року. Результати також будуть використані у звітах Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), що формує політику зменшення глобального потепління.
Шлях вперед: зеленіші, придатні для життя міста
У звіті наголошується на актуальності проектування міст, у яких пріоритетом є якість життя. Це означає інвестиції в зелені зони, покращення громадського транспорту та зменшення забруднення. Мета полягає не в тому, щоб повернути назад урбанізацію, а в тому, щоб зробити міста здоровішими, стійкішими та справедливішими для всіх жителів.
