Поширений антибіотик, який використовується для лікування акне, доксициклін, пов’язаний із приблизно 30-відсотковим зниженням ризику розвитку шизофренії у людей, які отримували психіатричну допомогу в підлітковому віці. Цей висновок дослідження, проведеного Единбурзьким університетом, свідчить про потенційний зв’язок між імунними реакціями, запаленням і неврологічними змінами, пов’язаними з цим психічним захворюванням.
Дослідження та його результати
Дослідники проаналізували дані понад 56 000 людей, які народилися у Фінляндії між 1987 і 1997 роками, які зверталися за психіатричною допомогою в підлітковому віці та отримували антибіотики за рецептом. Результати показали, що ті, хто отримував доксициклін, мали значно меншу ймовірність діагностувати шизофренію протягом наступного десятиліття (1,4%) порівняно з тими, хто отримував інші антибіотики (2,1%).
Дослідження не може переконливо довести, що доксициклін запобігає шизофренії. Однак спостережувана кореляція свідчить про те, що вплив препарату на імунну систему та запалення мозку може відігравати захисну роль. Це особливо важливо, враховуючи, що шизофренія часто розвивається в пізньому підлітковому віці або на початку двадцятих років і вражає приблизно 23 мільйони людей у всьому світі.
Чому це важливо
Час потенційного втручання має вирішальне значення. Згідно з дослідженням, майже половина всіх психотичних розладів діагностується у людей, які раніше зверталися за психічною допомогою з приводу інших захворювань у дитинстві та підлітковому віці. Це означає, що доксициклін (або подібні антибіотики з нейропротекторними властивостями) може бути раннім профілактичним заходом для лікування стану, при якому понад дві третини пацієнтів не отримують спеціалізованої допомоги.
Наука за комунікаціями
Зв’язок між доксицикліном і ризиком розвитку шизофренії може полягати в його здатності долати гематоенцефалічний бар’єр, що свідчить про прямий вплив на функцію мозку. Інші тетрациклінові антибіотики, такі як міноциклін, продемонстрували подібні нейропротекторні ефекти in vitro шляхом зменшення надмірного синаптичного обрізання, процесу, пов’язаного з розвитком шизофренії.
Точний механізм залишається неясним: чи доксициклін націлений на основний інфекційний елемент, пов’язаний із захворюванням, чи безпосередньо модулює запалення мозку та нейронні зв’язки? Для визначення точної ролі препарату необхідні подальші дослідження.
Велика картина
Шизофренія – це виснажлива хвороба, що характеризується психозом, маренням, галюцинаціями та соціальною ізоляцією. Результати підкреслюють зростаюче розуміння складної взаємодії між імунною системою, запаленням і психічним здоров’ям. Якщо в майбутніх дослідженнях це буде підтверджено, доксициклін може запропонувати новий терапевтичний варіант для запобігання шизофренії у вразливої молоді — перспектива, яку дослідники називають «захоплюючою», враховуючи поточну відсутність ефективних профілактичних заходів.
