Нещодавно відкрите явище вказує на те, що простір між Землею та Місяцем піддається впливу галактичних космічних променів не рівномірно, а постійному потоку високоенергетичних частинок з-за меж нашої Сонячної системи. Дані з китайського посадкового модуля «Чан’е-4» на звороті Місяця вказують на наявність тимчасової «порожнини» у цьому потоці радіації, яка знижує рівень протонів до 20% за певної орієнтації Землі та Місяця.
Космічні Промені та Загроза для Освоєння Космосу
Галактичні космічні промені (ГКЛ) – це енергетичні частинки, в основному протони і важкі атомні ядра, що випускаються за таких подій, як вибухи наднових. Ці частинки становлять значну небезпеку для астронавтів та екіпажів висотних польотів, оскільки вони є іонізуючим випромінюванням, здатним ушкоджувати ДНК та збільшувати ризик раку. Хоча атмосфера Землі значною мірою захищає поверхню, космічні апарати та місячні місії залишаються незахищеними.
Активність Сонця також впливає на рівень ГКЛ: сонячні спалахи та посилення магнітної активності можуть відхиляти деякі з цих частинок, але нові дані вказують на інший захисний фактор: магнітне поле Землі. Команда виявила, що магнітне поле Землі може, але Сонце все одно опосередковано бере участь.
Відкриття, Зроблене «Чан’є-4»
Посадковий модуль “Чан’є-4”, оснащений приладом Lunar Lander Neutron and Dosimetry (LND), з 2019 року відстежує потік протонів на звороті Місяця. Аналізуючи дані за 31 місячний цикл, дослідники відзначили постійне падіння рівня протонів, коли Місяць входив у певну орбітальну позицію — «сектор пренеону» щодо Землі та Сонця.
Це зниження невипадкове. Воно пов’язане з вирівнюванням міжпланетного магнітного поля, яке спіралеподібно виходить назовні від Сонця за його обертання (так звана спіраль Паркера). Коли ці лінії поля вишиковуються з магнітним полем Землі, вони створюють «тінь» у потоці ГКЛ. ** Місяць ефективно проходить через цей регіон зі зниженим рівнем радіації близько двох днів під час кожного обороту. **
Значення для майбутніх місій
Дослідники припускають, що це відкриття має практичне застосування планування космічних місій. Запланувавши місячні операції, особливо позакорабельну діяльність (EVAs), на періоди, коли Місяць знаходиться у цій порожнині ГКЛ, можна мінімізувати вплив радіації на астронавтів.
«Це відкриття надає потенційну стратегію планування місій… операції можна синхронізувати із цими періодами зниженого випромінювання, щоб зменшити ризик впливу».
Потрібні подальші дослідження для картування масштабів та поведінки цього явища, що також може поінформувати стратегії захисту від радіації для місій поблизу інших намагнічених тіл у нашій Сонячній системі. Це дослідження наголошує, що космічне випромінювання неоднорідне, і розуміння цих варіацій має вирішальне значення для забезпечення безпеки майбутніх дослідників.
