Нові знахідки скам’янілостей у Венесуелі показують, що гігантські анаконди досягли своїх нинішніх вражаючих розмірів на дивовижно рано в своїй еволюційній історії – приблизно 12,4 мільйона років тому – і з тих пір зберігають їх. Всупереч попереднім припущенням, ці масивні змії не виростали ще більше в теплі періоди, що кидає виклик давнім уявленням про залежний від температури гігантизм у рептилій.
Відкриття
Палеонтологи проаналізували скам’янілості 32 стародавніх анаконд зі штату Фалькон, Венесуела, вимірявши 183 хребця, щоб реконструювати довжину тіла цих доісторичних рептилій. Дослідження, опубліковане в Journal of Vertebrate Paleontology, поєднує ці нові дані з наявними даними про викопні рештки з Бразилії, Колумбії та Перу. Результат? Стародавні анаконди вже мали довжину 4-5 метрів – такого ж розміру, як сучасні анаконди – незабаром після їх появи в тропічній частині Південної Америки.
Чому це важливо
Це відкриття важливе, оскільки воно ставить під сумнів ідею про те, що анаконди колись були ще більшими, особливо в теплу міоценову еру. Відомо, що змії чутливі до температури, і тепліший клімат, як правило, підтримує більші розміри тіла. Однак скам’янілості вказують на те, що анаконди досягли свого максимального розміру рано і не перевищили його, незважаючи на наступні кліматичні зміни. Це свідчить про те, що інші фактори, швидше за все, пов’язані з наявністю жертви та тиском навколишнього середовища, були важливішими для визначення їх розміру, ніж температура сама по собі.
Стійкість у світі, що змінюється
Виживання цих гігантських змій також заслуговує на увагу. У той час як інші мегафауни, такі як гігантські крокодили та черепахи, вимерли через падіння глобальних температур і скорочення місць існування, анаконди виявилися напрочуд стійкими. Їхня постійна присутність в Амазонці з її багатими джерелами їжі, такими як капібари та риба, демонструє їх адаптивність.
Підтвердження через реконструкцію
Дослідники також підтвердили свої висновки за допомогою реконструкції стану предків, методу, який аналізує еволюційні родинні дерева для оцінки довжини тіла стародавніх видів. Цей вторинний аналіз підтвердив початкові результати, зміцнивши висновок про те, що анаконди вже були великими, коли вони вперше з’явилися в Південній Америці.
У дослідженні підкреслюється, що анаконди — це не пережитки теплішого минулого, а успішна та стійка лінія, яка зберігає свої вражаючі розміри понад 12 мільйонів років. Їхня стійкість перед обличчям змін навколишнього середовища підкреслює складний зв’язок між еволюцією, екологією та виживанням.
