Уявіть собі: безкрайня водна гладь приховує під своєю поверхнею забутий світ-залишки стародавнього ландшафту, населеного предками людини. Недавнє відкриття, зроблене в ході масштабного будівельного проекту в Південно-Східній Азії, немов відкрило сторінку давно стертої історії, повернувши до життя примари далекого минулого.
Загублений світ під водою: унікальне відкриття в протоці Мадура
Археологічна сенсація відбулася в протоці Мадура, що відокремлює Яву від сусідньої Мадури в Індонезії. В ході робіт зі створення штучного острова, геологи виявили останки вимерлого родича людини прямоходячої, поховані під шарами піску і морської води. Ці знахідки, представлені в серії наукових публікацій, проливають світло на втрачений світ, колись служив домом для наших древніх предків.
H. erectus: володар затопленого ландшафту
Близько 1,8 мільйона років томуHomo erectus, перші гомініди, які покинули Африку, почали свою міграцію на схід, проклавши шлях на Яву. Ця територія стала для них життєво важливим плацдармом, де вони процвітали протягом, можливо, 108 000 років. Хоча знахідки на затоплених землях не є рідкістю, відкриття останків гомінідів на морському дні в цьому регіоні – воістину унікальний випадок, що відкриває нові горизонти для розуміння історії людства.
Проект штучного острова: випадкова археологічна знахідка
ГеологГарольд Бергхейс, вже давно підозрював, що морське дно може приховувати цінні відомості. Робота в якості консультанта з проектів днопоглиблення поблизу великого порту на Яві переконала його в цьому. У період з 2014 по 2015 рік, беручи участь у проекті зі створення штучного острова з піску, він розпочав свої систематичні дослідження. “Це було ніби опинитися в безкрайній Сахарі,” – згадує Бергхейс, досліджуючи відкриті ділянки піску площею в кілометр квадратний поодинці, повзаючи на четвереньках. В результаті кропіткої роботи він зібрав вражаючу колекцію з 6372 скам’янілостей.
Реконструкція затонулого світу: геологічні дані та математичне моделювання
Бергхейс спільно з групою дослідників з декількох університетів, використовуючи геологічні дані, отримані під час будівельних робіт, включаючи керни, пробурені на морському дні протоки Мадура, змогли відтворити карту підводного ландшафту. Завдяки математичному моделюванню вони встановили, що колись тут розкинулася родюча рівнина, пересічена річкою-ідеальне місце для життя і полювання.
Скам’янілості, що розповідають історію: датування та аналіз знахідок
За допомогою спеціального методу датування, що аналізує вплив сонячного світла на відкладення, вчені визначили вік скам’янілостей: від 131 000 до 146 000 років. Серед них виділяються два фрагменти черепа гомініда, хоча і невеликі за розміром (менше 50 міліметрів в поперечнику), що дозволили припустити, що вони належатьHomo erectus. Загадковий набір тварин також вказує на наявність багатої екосистеми. Тут мешкали черепахи, пітони, акули, а також великі ссавці: буйволи, гексапротодон (схожий на гіпопотама) і стегодон (родич слона).
Полювання в затопленому світі: Дієтологія стародавніх предків
На деяких кістках тварин виявлені сліди порізів і переломів, що говорить про те, щоHomo erectusактивно полював на них. А аналіз останків коров’ячих, з переважанням молодих і здорових особин, вказує на те, що гомініди вибирали найбільш перспективну здобич. Все це говорить про розвинених навичках полювання, можливо, перевершили ті, що відомі уHomo erectusв інших частинах світу. Можливо, вони перейняли їх у інших азіатських гомінідів, таких як денисовани, з якими могли зустрічатися в цьому регіоні.
Нерозгадані таємниці: відсутність кам’яних знарядь і перспективи подальших досліджень
Примітно, що Бергхейс не виявив ніяких впізнаваних кам’яних знарядь. Спеціаліст Лондонського Музею природної історії,Сільвія Белло, припускає, щоHomo erectusміг використовувати альтернативні інструменти, такі як бамбук або черепашки, які, на жаль, не збереглися до наших днів. Ця знахідка вимагає подальших досліджень і відкриває нові можливості для вивчення історії людства, особливо в контексті заселення Австралії та Нової Гвінеї, для яких цей регіон служив відправною точкою.
Затонулий ландшафт Південно-Східної Азії, немов древній свідок, відкриває нам ключі до розуміння життя наших древніх предків, надихаючи на нові археологічні експедиції і обіцяючи розкрити ще більше таємниць, похованих під водами часу.
