9 правил, з якими заміжні китаянки змирилися, а наші жінки точно не стали б їх приймати

8

Азіатські країни регулярно пробуджують у європейців змішані почуття. Часто захват легко змінюється вигуком: “та як вони там живуть взагалі?» а вже китай і його жителі зі своїм дуже своєрідним побутовим укладом і поготів залишаються для нас загадкою. Чого тільки варта традиція максимально доброзичливого ставлення до родичів, які можуть спокійно заявитися погостювати на пару місяців і яким ніяк не можна відмовити. Або справжній “місяць під замком” після пологів.

Ми в adme.ru поспілкувалися з дівчиною, яка переїхала в китай, вийшла там заміж і народила дитину. А заодно дізналися, що ж такого специфічного є в ролях дружини і матері в піднебесній, від чого будь-який пристойний європеєць точно байдужим не залишиться. А то й просто здригнеться.

Свекруха всьому голова

© chinaimages / depositphotos.com

У китайських сім’ях мати чоловіка-завжди незаперечний авторитет. Вона знає, як краще, робить, як треба, та й сперечатися з нею часто просто безглуздо. Тим більше що в сімейній ієрархії при прийнятті рішень прийшла «з боку» невістка займає найнижче положення, яке лише трохи підвищується тільки після пологів. Конфлікти свекрухи і невістки вважаються неминучими. На цей рахунок є багато жартів-приблизно як у нас про зятя з тещею.

Спілкування зі свекрухою часто зводиться до досить нетактовних зауважень з боку останньої. Але такими вони можуть здаватися для західного менталітету. У китаї ж подібне вважається проявом крайньої турботи. Ось що розповідає про це героїня нашої статті: “наприклад, недавно говорила про те, що якщо ми з сином і чоловіком залишимося далі жити у його батьків, то мені буде далеко і довго добиратися до роботи. А свекруха спокійно і легко так заявляє:“ну нічого, ти побігаєш туди-сюди, авось і схуднеш»”.

Ніяких одноосібників і максимально тісне спілкування з сім’єю. Всією великою родиною чоловіка

В європейських країнах вже давно не вважається негожим відстоювати свою думку і говорити тверде «ні» щодо того, що зовсім не влаштовує. У китаї ж діє непорушне правило: сім’я — це все, і їй не відмовиш. Родичі можуть попросити написати дисертацію або просто заявитися в гості на кілька місяців. І так, з цим доведеться просто змиритися і не чинити опір. Знову ж таки, змиритися доведеться саме нам, з нашим-то “зухвалим” менталітетом. Китайці ж вважають це все цілком нормальним і природним. Героїня нашої статті згадує: “чоловік перший час взагалі не розумів, навіщо нам потрібно жити удвох і окремо: адже це нудно! а ось в квартирі з його батьками, братом, його дружиною і дитиною — саме те, давай хоча б пару місяців з ними поживемо! і ще пару.

До речі, називати свекруха зі свекром я повинна виключно „мама“ і „тато“. І коли я кажу чоловікові щось із серії ” твій тато…”, він поправляє: “наш тато”. Але і, відповідно, моїх батьків він теж називає мамою і татом».

Розлучення? який такий розлучення?

© katanca81 / depositphotos.com, © chinaimages / depositphotos.com

Шлюб в китаї в переважній більшості випадків один і на все життя. А розлучення тут-захід досить рідкісне і навіть ганебне з точки зору суспільства. Чи означає це, що сім’ї тут міцніше? зовсім не обов’язково. Так, переїхала в китай дівчина розповідає: “у свекра один на всіх публічних заходах з’являється з коханкою — і це при живій дружині. Дружина про все це знає, але з невірним чоловіком не розлучається. Чому? злі язики кажуть, що їй просто не хочеться „залишитися в розлученнях“: мовляв, це будуть обговорювати ще більше».

Забудьте про «за замовчуванням дитина з матір’ю»

Безумовно, розлучення тут все-таки відбуваються. І якщо у нас в цих випадках дитина зазвичай залишається з матір’ю, то в китаї в даній ситуації часто рішення приймається на користь того, хто здатний надати синові або дочці кращі умови. Тобто дитина залишається з тим, у кого зарплата вище.

Після пологів протягом місяця не можна виходити з дому і іноді навіть вставати з ліжка

Цзоюецзи — саме так називається той самий місяць «домашнього арешту» у китаянок після пологів. Так, протягом всього першого місяця жінка повинна сидіти вдома, кутатися в тисячу шарів одягу, їй заборонено митися і кудись виходити з дому і навіть активно рухатися. Весь місяць повинен бути присвячений відновленню. Ось що згадує про це героїня статті: “це рівно те, що я знала про цзоюецзи до того, як почала сама. І природно, я думала, що це жахлива давня непотрібна традиція, що обмежує свободу людини. Тепер, коли я все це випробувала на собі, я можу додати кілька деталей».

Далі дівчина розповідає: «по-перше, у китайців це дійсно важлива традиція. Протягом місяця можна сидіти вдома або навіть в спеціальному центрі, де за жінкою буде доглядати індивідуальна доглядальниця. Мій цзоюецзи проходив вдома під наглядом свекрухи. По-друге, та частина, де не можна митися, вже трохи застаріла. Мені митися дозволили. По-третє, щодо одягу. Свекруха строго сказала, що я повинна весь місяць ходити в піжамі з довгими штанами і рукавами, в шкарпетках і в шапці. При цьому неважливо, скільки градусів в квартирі або за вікном».

І після всього цього наша героїня зробила висновок: “цзоюецзи — це річ! адже після пологів перший час мені дійсно не хотілося контактувати зі світом, всі візити родичів навіть трохи обтяжували, та й постільний режим раптово і справді був в кайф. А ще я по достоїнству оцінила можливість піклуватися тільки про дитину, а не про прибирання будинку, готування і всім іншим. До пологів я з легким презирством говорила китайцям:“іноземці не сидять вдома протягом місяця після пологів”. Тепер я готова додати до цієї фрази слова“на жаль”. Але ось все вищеописане вірно тільки для перших 2 тижнів. Після цього я відчувала, що повністю відновилася і хочу вже швидше назад, у великий світ. Але ні, довелося чекати, поки місяць закінчиться”.

Дуже короткий декретну відпустку

За законом він становить всього 3 місяці, але в деяких провінціях цей термін більше. Самий “щедрий” декрет-півроку. При цьому варто уточнити, що трудове законодавство дотримується далеко не скрізь і варіант декрету довжиною в 1-2 місяці є дуже поширеним. До речі, через такого короткого декрету багато китаянки навіть не пробують годувати грудьми, а відразу переводять дитину на штучне вигодовування, тобто суміш.

Кожен перехожий знає, що краще для вашої дитини

Пам’ятайте про нетактовних свекрух? насправді така поведінка цілком природно для будь-якого китайця, знайомого і не дуже. А вже наявність дитини ще якийсь благодатний привід для всіляких порад. Наша героїня згадує: “ось виходиш з ним гуляти, так відразу можна грюкнути валер’янки і приготуватися до того, що всі тобі будуть говорити безпосередньо:” який він товстий! матуся, давай йому води замість молока!”або:” чому він у тебе такий худий? у тебе явно молока не вистачає! терміново дай дитині молочну суміш!“».

Китайські бабусі вже точно не живуть своїм життям після того, як відправили дітей у дорослий світ. У піднебесній в останні 40 років історично склалося так, що батьки часто їдуть в інші міста на заробітки, залишаючи дітей на дідусів з бабусями. При цьому така допомога з онуками від бабусі (зазвичай від матері чоловіка) — це просто-таки її священний обов’язок. Аж до того, що якщо у бабусі є онуки, а вона за ними не доглядає, то її будуть обговорювати і засуджувати всі сусіди і знайомі.

Але у допомоги від бабусь є і зворотна сторона

Героїня нашої статті розповідає: «дай свекрам волю, і вони відберуть дітей у батьків собі на виховання. Оскільки виросли цілі покоління, виховані виключно дідусями з бабусями, то ті батьки, які свого часу їхали на заробітки, зараз хочуть компенсувати це за допомогою своїх онуків. У чому це проявляється? “малюк, мама тебе незручно тримає, так? іди до бабусі!”, “хто ж так памперс змінює? давай я все зроблю“, “ти не парся, дитину я заберу собі, тобі будемо тільки погодувати приносити”. Тільки й встигай з усім цим боротися”.