Більшість дорослих людей більшу частину свого життя проводять на роботі. І де, як не там можуть трапитися різні кумедні і не дуже історії? Життя там вирує захоплююча і іноді навіть цікава. Про це люди охоче діляться в соц мережах, ну а ми зібрали кілька таких історій і поспішаємо поділитися ними з вами.
Літо, спека, в офісі 15 кв. м — 4 людини, працюємо з населенням, в кабінеті вічно натовп. Вирішили попросити у начальства кондиціонер, а то вже неможливо! Зайшли ми з колегою до начальника, озвучили прохання, а він подумав трохи і відмовив, пославшись на те, що плани по закупівлі техніки складають у початку року. Раптом, як у кіно, від мого сарафана з тріском відривається бретелька і відкривається груди! Начальник подивився і каже: «Все одно немає».
***
Наша офісна працівниця заснула, сидячи за компом. Спала довго. Тут заходить директор, співробітниця прокидається і починає зображати бурхливу діяльність, стукає по клавіатурі, мишку смикає. І тут директор каже: «Люда, у нас вже півтори години світла немає».
***
В нашому офісі нарешті покараний злодій їжі! Цей безіменний герой дістав з морозилки, розкрив і надкусив… брикетик замороженого мотиля, яким моя колега годує акваріумних рибок! Уявляю його почуття, коли у нього в роті поступово відтанула ця смакота».
***
Сиджу в кабінеті, почепив скріпки на кінчики пальців і намагаюся друкувати як дівчата з довгими нігтями… Забава.
***
На останньому місці роботи було дуже важко: постійні штрафи, робота з ранку до ночі майже без вихідних. Не витримала, вирішила піти. Після вирахування всіх штрафів зарплата за місяць виявилася мізерною. Прийшла за грошима, мене навіть в офіс не пустили, просто винесли конверт з моїми копійками. Ридала і думала, як жити далі. А потім виявила, що до мого конверту прилип ззаду конверт з зарплатою заступник директора. Перемогла-таки справедливість!
***
У нас на роботі начальник, якщо знаходить брудний посуд, викидає її. Тому до приходу прибиральниці потрібно врятувати з відра свої стакани і тарілки, інакше пиши пропало.
***
Працювала в турфірмі. Одне з наших відділень знаходилося в готелі «Космос», і там працювала менеджер по прізвища Лось. Коли вона дзвонила в головний офіс, то повідомляла секретарю приємним жіночим голосом: «Каже Лось з „Космосу“»…
***
Щоранку роблю комплекс вправ на гнучкість і знімаю все на камеру на ноут, щоб бачити свої слабкі місця. І тільки сьогодні вранці я зрозуміла, що відео доступно всім в компанії: я не відключаю режим «Нарада» (32 офісу по країні).
***
Колектив на моїй попередній роботі був настільки доброзичливий, що самим злочинницьким першоквітневих розіграшем була визнана жарт з перемішуванням Skittles і M&m’s у вазі для цукерок.
***
Нещодавно біля нас закрили склад з дитячими аксесуарами і дещо віддали нам: всякі помади, браслети, каблучки, намиста і т. д. Тепер наша начальниця, якщо у неї поганий настрій, одягає на себе корону і ходить у ній по офісу, а якщо добре, то намисто на голову, як в індійських фільмах. Тепер всі знають, коли до неї йти з проханням, а коли не треба.
***
Щоб не ділитися цукерками в офісі, я акуратно відрізаю ножицями спочатку обидва хвостика у обгортки, а потім розрізаю уздовж, так фантики не шарудять, а я не палюсь.
***
Моє начальство — два дорослих дурня. За рік роботи з ними у мене в кабінеті побував весь магазин приколів (жуйки-шокери, подушки-пердушки — це саме нейтральне), вони ныкались у мене від головбуха, тому що «вона зараз мозок виносити буде», не раз зривали робочу п’ятницю пляшкою віскі — «немає часу пояснювати, пий!». Дзвінки в суботу вранці «ти запізнилася на роботу» і гомеричний регіт — класика жанру. І я досі не розумію, як з такими засновниками наша контора досі примудряється працювати!
***
В офісі пропав інтернет — технічні проблеми на лінії. Так ми викотилися в довгий коридор на офісних стільцях, склали дві «човни» і красиво загребали туди-назад наввипередки, епічно пропливаючи повз відкритих дверей в інші кабінети. Ми — служба безпеки, наймолодшому співробітникові 40 років.
***Колись працювала в офісній будівлі, де на одному поверсі була купа різних компаній. І всім дуже набридли агенти, які торгують різною фігньою. Один раз я повісила при вході таке оголошення: «Шановні агенти! Людям у цьому офісі зарплату видають торішнім картоплею. Будь ласка, не провокуйте у них депресію демонстрацією ваших високоякісних товарів». Протягом наступного тижня жартівники з інших офісів клеїли на нашу двері конвертики з дріб’язком і приписками «Тримайтеся!».
***
Мій керівник був найкращим з усіх, що мені зустрічалися: розумний, розважливий, міцно тримав в руках колектив. Платив добре, питав за роботу ще краще. Рублем і жорстким словом виховував у колективі дисципліну і чітке виконання службових обов’язків. Запізнився — штраф 300 рублів за 10 хвилин. Не взяв трубку, коли він дзвонить, — 5 000 для начальників відділів і 1 000 для рядових співробітників. Пропустити його дзвінок боялися всі, але зальотники бували: на ділянці з-за працюючого трактора не почує, то за кермом взяти не зможе. І ось на шикарному новорічному корпоративі директор взяв слово, розповів про успіхи компанії, а потім дістав пухкий конверт і повернув всі штрафи. Колеги були щасливі. А я дивилася і думала: який тонкий хід. Люди сприйняли свою зарплату як подарунок! Авторитет директора в компанії тільки виріс.
***
По сусідству з нами довго знімала офіс жінка, яка торгувала німецькими підгузками. Після неї офіс зняла компанія, яка займається установкою вікон і дверей. Повісили величезну вивіску на вікні, але молодих матусь це аніскільки не бентежить — вони все одно приходять і запитують підгузки. Через тиждень такої роботи їх директор купив оптову партію підгузників і закинув в комору. І тепер адміністратор просто продає їх матусям, а на виручені гроші вони купують печеньки в офіс.
***
Зрозуміла, що мені пощастило з начальством, коли побачила, як мій директор ходить по офісу, начепивши на голову корпус від музичної коробки, і, наспівуючи мелодію з «Зоряних воєн», зображує Дарта Вейдера.
***
Під час співбесіди зрозумів, що не хочу цю роботу, і на питання про моїх сильних сторонах відповів: «Скритність і відображення гамма-променів».
