Гра: Assassin’s Creed: Odyssey – Legacy of the First Blade
Платформа: PC, PS4, XONE
Жанр: action
Дата виходу: 4 грудня 2018 р.
Розробник: Ubisoft Montpellier, Ubisoft Montreal, Ubisoft Shanghai, Ubisoft Bucharest, Ubisoft Singapore, Ubisoft Quebec, Ubisoft Kiev
Видавець: Ubisoft
Актуально для платформи: PS4
Після 70 годин в Assassin’s Creed: Odyssey і отриманої «платини» я чекав додаток просто заради того, щоб з’явився зайвий привід провести у світі Стародавньої Греції ще десяток годин. Перше DLC під назвою «Спадщина першого клинка» поділили на три частини — почалася ця історія ще в кінці минулого року, а останній епізод став доступний зовсім недавно. Додаток вийшло, м’яко кажучи, дивним. Хоч у ньому і можна із задоволенням провести час, недоліків у DLC виявилося чимало.
Не те і не про теОднією з ключових проблем є не найкращий сюжет, який не має практично ніякого відношення до основної історії. Справа не тільки в зв’язку між подіями «Спадщини» та звичайної гри (її немає), але й у відсутності деяких особливостей Odyssey. Зокрема, можливості приймати рішення, які хоч якось вплинули на розвиток подій і навіть на кінцівку. Під час проходження «Спадщини» важко не помітити, що над ним працювала зовсім інша команда з іншими сценаристами, і це псує враження.
Додаток розповідає про Дарії, володаря першого прихованого клинка, який разом з нащадком ховається від членів Ордену Древніх. Перший епізод робить із Дарія загадкову фігуру, навколо якої виникає більше питань, ніж відповідей. Хочеться вірити, що в наступних DLC про нього розкажуть докладніше, але замість цього в другому епізоді практично вся увага сфокусована на його сина Натаке (або дочки Німі, якщо ви граєте за Алексиоса), а в третьому — на народжену дитину.
Якщо пробігати сюжетні завдання одне за іншим, стане помітно, наскільки стрімко розвиваються події і як мало часу йде на розкриття персонажів. А тому ні Натак, ні Німа не встигають сподобатися гравцеві, з-за чого той ніяк не може зрозуміти, за що обраний ним герой закохується в якогось нового персонажа. У випадку з Кассандрою це виглядає особливо смішно — боягузливий, нікчемний тюфяк, за якого все робить його сивочолий батько, раптом стає для найманки об’єктом обожнювання. Ну не в’яжеться це з образом мистии з оригінальної Odyssey!
Тому і емоцій, які явно розраховували розробники, додаток практично не викликає. Деякі драматичні моменти можуть розтопити серце, як і раніше відмінною озвученням і хорошим операторською роботою, але в інших моментах історія нічим не чіпляє. Про Дарії після першого епізоду ми не дізнаємося нічого нового, фінальний «бос» (і за сумісництвом головний лиходій) настільки нудний, що навіть один з його підручних виявляється цікавіше і корисніше для сюжету. Зате завершальний ролик порадував — і своєю якістю, і несподіваним поворотом.
Капюшон Дарія стане однією з нагород за проходження.
Дивно, що сюжет ніби робили поспіхом, адже іншим елементам теж приділили не так вже й багато уваги. Нових регіонів, приміром, немає взагалі. Спочатку ви вирушите в землі Македонії на півночі карти, події другої частини розгорнуться в локаціях Ахеї, а фінальний епізод розповість про пригоди героїв в Месинии. Треба визнати, вибір регіонів ідеально пов’язаний з сюжетною лінією: починається все в звичайних, але симпатичних декораціях, потім гравці переносяться в красиву місцевість з квітучими луками, а закінчується історія наполовину спаленого зоні, коли Кассандра (або Алексиос) переживає важкі часи. Однак на сприйняття сюжету це не впливає — про таке замислюєшся вже після проходження, а не під час.
Все як і раніше
Геймплей теж ніяк не змінився. У списку здібностей вбивці з’явився навик «Завіса смерті» — якщо його придбати, трупи вбитих раптової атакою супротивників будуть автоматично зникати. З одного боку, це корисно, оскільки більше не доведеться турбуватися про виявлення «жмуриков» охоронцями в якійсь фортеці. З іншого — особисто я ці трупи частенько використовував в якості приманки, сподіваючись, що солдати по одному будуть підходити до вбитих товаришів і тут же вмирати від мого списа. Як би те ні було, назвати цю здатність цікавою або впливає на ігровий процес точно не можна.
Дві інші гілки навичок теж поповнилися двома вміннями. У мисливця це «Стрільба навскидку», що дозволяє швидко випустити один за одним кілька стріл з лука. А саме корисне вміння, назване «Лють роду», отримав воїн. Це серія з п’яти потужних ударів, яка не просто завдає противнику великих втрат, але і відновлює три клітинки адреналіну. Можна чергувати її з комбінацією, яка активується натисканням R1 і R2, і не залишати нікому жодного шансу на порятунок. Однак і тут важко сказати, що це вміння сильно змінює підхід до бійок, так і забувати про нього ви напевно будете постійно.
В середині другого епізоду протагоніст займеться пошуком шифрів для установки на власний корабель «Подиху химери» — сифонофора, що представляє собою своєрідний вогнемет, який розміщений на передній частині судна. Тобто годиться він лише для того, щоб підпалювати ворожі кораблі при спробі їх протаранити. Поліпшити сифонофор до четвертого рівня не складе праці, «апгрейди» коштують дуже дешево, ось тільки навіть з підвищеним втратою це зброя здається абсолютно марним.
Віртуальний оператор часто підбирає в роликах чудові ракурси.
Але все-таки весело
Незважаючи на те що додаток явно вийшло прохідним, не можу не відзначити, що я проводив у ньому час не без задоволення. Так, сюжет посередній, зім’ятий і нетямущий, а геймплей не змінився, але знову відвідати Грецію і побачити всипану побічними завданнями карту було приємно. Тут досить додаткових доручень, щоб на повне проходження можна було витратити два або три вечори. Пара квестів стомлює необхідністю збирати предмети в різних кутах регіонів, але навряд чи хтось очікував щось видатне.
Оновилася і вкладка з культистами — тепер там є окремий розділ для представників Ордену Древніх. Їх особистості, як і у випадку з членами Культу Космосу, невідомі до тих пір, поки ви не знайдете всі підказки або не підете в пропонований в описі регіон. Відкриваються ці лиходії поступово: спочатку можна відшукати декількох послідовників Ордена Мисливців, після старту другого епізоду до них приєднується Орден Бурі, а ближче до фіналу розблокується гілка Ордена Влади разом з його ватажком. З усіма цими негідниками пов’язаний ще один «эндгейм»-квест, за завершення якого гравцям належить особлива нагорода.
Варто також нагадати, що за останні місяці Assassin’s Creed: Odyssey отримала чимало великих безкоштовних оновлень з якісними нововведеннями. Наприклад, максимальний рівень був підвищений до 99-го, а разом з цим додалися рівні майстерності — якщо серед доступних здібностей вам вже не знайти нічого цікавого, можна відвідати окремий розділ і поліпшити характеристики персонажа. Підвищити шкоди від мечів, збільшити шанс критичного удару, отримати можливість не витрачати стріли при використанні лука і так далі. Не кажучи вже про численних поліпшення інтерфейсу, пачці безкоштовних квестів, гарних костюмах і в чому іншому.
***
Однак це стосується «Одіссеї» в цілому, яка і без того була дивовижною. А ось «Спадщина першого клинка» все-таки розчарувало. В ньому досить контенту, щоб фанати заради геймплея могли провести в грі ще кілька вечорів, але якщо ви сподівалися на щось незвичайне, то вам точно не за адресою. Тут ні нових локацій ні, ні механік, ні захоплюючого сюжету. Перше DLC для Assassin’s Creed: Origins теж було посереднім, зате друге вражало масштабами — можливо, майбутня серія доповнень про Атлантиду теж виявиться хорошою.
Плюси: все такий же захоплюючий геймплей, штовхати солдатів з обриву все ще весело; десятки побічних завдань; додаткова гілка культистів.
Мінуси: зім’ятий сюжет і дуже нерівний темп оповіді; відсутність зв’язку з основною грою; від історії Дарія очікували більшого; немає ні нових регіонів, ні оригінальних механік; нові здібності практично марні, так само як і покращення для корабля.
