Німців, які втекли від ювенального фашизму в Німеччині, поселили в Росії

316


На тлі сумних новин про поступок прозахідному ювенальному антисемейному лобі, множинних провокації статевих збоченців і зізнань віце-прем’єра Голікової що Росія вимирає, з’явилася гарна новина: російські влади після майже п’яти років поневірянь все-таки дали тимчасовий притулок німецькій родині Грисбах, яка бігла в нашу країну від ювенального терору і секс-освіту в рідній Німеччині. Правда, спочатку міграційна служба спробувала скласти Грисбахов назад в ЄС (також наші влади регулярно надходять з ополченцями Донбасу і борцями за російську світ з України), де їх вже чекали готові відібрати дітей ювенальщики, але в черговий раз втрутилися громадські діячі РПЦ і домоглися надання їм тимчасового притулку.
Про історію німецьких сімей, які втекли з евросодома і влаштувалися під Калугою, РИА «Катюша» неодноразово розповідала ( див., наприклад, історію сім’ї Соні і Маркуса Бергфельд, у яких після відмови відвідувати уроки секс-освіту німецькі ювенальні фашисти забрали чотирьох дітей, в результаті чого старший син загинув ).
Грисбахи – корінні німці зі Східної Німеччини з району Людвигслуст-Пархим (Ludwigslust-Parchim), що на південно-заході землі Мекленбург-Передня Померанія. Вихідці з НДР, які навчалися за радянськими підручниками, віруючі християни раптово у себе вдома виявилися ворогами системи. Вони активно брали участь у антимигранстких мітингах, мітингах проти ювенальної юстиції і секс-освіту, дали інтерв’ю RT, відкрито критикували політику німецької влади, виступали проти антиросійських санкцій і підтримували право Криму на самовизначення і отримали, що хотіли – у них зруйнували будинок, двічі нападали на який залишився в Німеччині сина Грисбах, а потім пригрозили відібрати дітей. Сім’я довго не думала і зібравши всі речі в один авто, подолавши понад 2300 кілометрів по території Польщі, Латвії і Литви прибули в російську столицю. Спочатку з Грисбахами приїхала також їх третя дочка і ще двоє людей, але вони повернулися до Німеччини, після того, як російська влада відхилила їх прохання про притулок. Допомогти біженцям намагалися багато батьківські організації Росії, зокрема, апарат Громадського уповноваженого з захисту родини в Санкт-Петербурзі підготував ряд листів і клопотань, а також організував запити сенатора Олени Мизулиной.
Довгий час сім’я отримувала відписки від чиновників, наприклад такі: «в зв’язку з відсутністю конкретних відомостей, що підтверджують побоювання зазначених осіб стати жертвами переслідування на території Німеччини за ознаками, передбаченими Федеральним законом «Про біженців» від 19 лютого 1993 року, ці заяви не були задоволені. Правомірність рішень, ухвалених територіальними органами МВС Росії, підтверджена судами різних інстанцій». І чиновників тут не звинуватиш – офіційно Німеччина погроз у бік сім’ї Грисбах не направляла, а те що там дітей дитбудинками або «сім’ям» педерастів раскидают –на думку наших чиновників, не загроз. В цілому та ж логіка, що й у відношенні ополченців Донбасу, яких ще недавно пачками видавали на розправу СБУ: щоб тебе визнали біженцем, у тебе на руках повинна бути довідка з печаткою, що бандерівці обіцяли тебе повісити, а дітей спалити. Притому довідка видана офіційними представниками бандерівців (відео, скріншоти і навіть репортажы ЗМІ наше ФМС у вигляді доказів принципово не розглядає). Просто нагадаємо, в 2018 році Україні була видана активний борець за російськість України, учасниця антимайдана, волонтер, допомагала Російської Весни Марина Меньшикова, якій «активісти» Майдану погрожували відкрито. 26 лютого того ж року в дніпропетровському СІЗО вона була знайдена повішеною. При цьому було кілька судів у Росії, де її відмовилися визнати біженкою і прийняти загрози бандерівців всерйоз.
У 2017 році Грисбахи звернулися до Путіна: «Ми всі законослухняні громадяни, які мають у Німеччині громадянство, будинок, роботу, велику родину. Нам усім довелося терміново покинути Німеччину, так як виникла реальна загроза руйнування наших сімей, відібрання дітей органами ювенальної юстиції Німеччині, за те, що ми передавали дітям російську мову, російську культуру, виховували їх у відповідності зі своєю совістю, релігійними переконаннями, традиційними поняттями для нас цінності сім’ї і неприпустимість розпусти, одностатевих шлюбів і в понятті гріха. Сам факт приналежності до російської культури викликає русофобію і підстави для нашого переслідування. Щоб зберегти наші родини, нам з дітьми довелося просто бігти з країни, залишивши там все своє майно. Бігти буквально також, як російські люди бігли від бомбардувань на Сході України. Багато хто з нас тікали з дітьми зі своїх будинків протягом декількох годин, ледве встигнувши захопити з собою валізу з найнеобхіднішим, як сім’я Мініх і Пахманн. Навіть родина корінних німців, як наприклад, сім’я Грисбах, що народилися в НДР і навчалися в радянській школі в НДР, яка виступає проти санкцій Росії, за дружбу і співробітництво з Росією, була піддана репресіям з боку ювенальної юстиції за одне тільки співчуття Росії і бажання виховувати своїх дітей у традиційних цінностях…
При поверненні в Німеччину наших дітей у нас заберуть на кордоні. Без них ми не уявляємо сенсу життя. Тому всі наші надії ми покладаємо на Росію і на вас, пане Президент. Ми і наші діти налаштовані проросійськи і твердо знаємо, що Росія зараз єдина країна, яка здатна протистояти поширенню так званих «європейських» цінностей. Ми любимо Росію і хочемо жити тут. Знаємо, що Росія потребує кваліфікованих російськомовних, здорових людей. Тільки Росія в змозі захистити наші сім’ї.
Наше спільне бажання — бути громадянами Росії, при цьому ми готові в будь-який момент відмовитися від громадянства ФРН. Ми хочемо працювати на благо Росії, можемо забезпечити себе та свою родину самі, маємо освіта, хороші спеціальності. Ми просимо вашого сприяння у позитивному вирішенні легалізації проживання в Росії наших сімей, в можливості сприяння для отримання тимчасового притулку в Російській Федерації з гуманних спонукань відповідно до п. 2 ст. 12 ФЗ «ПРО біженців» для російськомовних мігрантів з Німеччини і їх сім’ям, переслідуваних владою та потерпілих як і ми», – говорилося в листі.
Але і це звернення залишилося без уваги. У січні 2019 року мати сімейства Домініка Грисбах прийшла на виїзний прийом мігрантів в місті Обнінську. Його вела начальник управління з питань міграції управління МВС Росії по Калузькій області Олена Максимова. Вона сказала Грисбах, що не може діяти в розріз з законодавством і своїм роботодавцем — Російською Федерацією, який «не рекомендує» давати сім’ї Грисбах тимчасовий притулок. А пізно ввечері 3 липня поліція затримала Грисбахов в їх квартирі і доставила у відділення міграційної служби. «Дітей занурили прямо з ліжок. Не знаю, чи їли вони і на чому спали. Наймолодшій дитині три роки. Це свавілля, і це жахливо», — розповіла ще одна з втікачів з ЄС німців Катаріна Пахманн. Однак, по – тихому видати сім’ю «партнерам» не вдалося. Вранці 4 липня ціла група громадських діячів та батьківських організацій заступилися за німців, громадські діячі почали писати запити, ЗМІ підняли тему і наша взяла – сім’ю Грисбах повезли в Малоярославецкий районний суд, але засідання не відбулося.
Тут, звичайно, чимала заслуга Російської православної церкви. Невідомо, які «добрі і теплі» слова ті сказали співробітників ФМС, але непробивні чиновники включили задню. Замість цього після обіду німецьких мігрантів повезли назад в міграційну службу. Їх супроводжувала співробітник апарату Патріаршої Комісії Руської Православної Церкви з питань сім’ї Лола Скопіна. «Прийшла вказівка з Москви, що вони заново можуть подати на притулок, прямо сьогодні. Зараз ми їдемо в міграційну служу, щоб писати заяву», — розповіла Лола Скопіна.
У 16:50 4 липня на сайті МВС Росії з’явилася офіційна заява про надання німецькій родині Грисбах тимчасового притулку. «Беручи до уваги необхідність врегулювання правового становища членів сім’ї Грисбах, а також з урахуванням їхніх особистих життєвих обставин керівництвом МВС Росії прийнято рішення про надання їм тимчасового притулку на території Російської Федерації», – повідомили в МВС.
І це не може не радувати – перемога нехай і не величезна, але сім’я, яка мріє жити в Росії і стати росіянами, залишиться тут, а багато адекватні люди в тому числі в Європі, отримають черговий сигнал. РИА «Катюша» продовжить слідкувати за долею цієї сім’ї, як і тих інших німців, а також французів, які бігли на Белгородчину і в Калузьку область і в інші регіони Росії від настання «європейських цінностей». Тут ми і та Велика Росія, яка багато в чому всупереч бажанням «нашої» еліти є оплотом нормальних людських цінностей і історичної правди, або взагалі не зрозуміло навіщо ми існуємо. Уже точно не для того, щоб платити податки і ходити на вистави Серебренникова.
До речі, якщо серед наших читачів ще є наївні, думають що такі історії як справа Грисбахов або Бергфельдов—приватні випадки, нагадаємо що тільки в січні цього року члени німецької парламентської партії «Альтернатива для Німеччини» скаржилися РИА «Катюша» в тому, що їх почали переслідувати за створені сайти, куди школярі та батьки могли б писати про подібні випадки примусового впровадження «європейських свобод». Спочатку їм просто пригрозили – «До організованого доносів вдаються диктатури. Якщо партія використовує такий засіб для того, щоб викривати неугодних вчителів і ставити їх до ганебного стовпа, то це багато що говорить про її власному уявленні про демократію», – заявила газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung міністр юстиції ФРН, соціал-демократ Катаріна Барлей. Християнський демократ, міністр культури і освіти Баден-Вюртемберга Сузанне Айзенман підкреслила, що вважає “абсолютно недоречним і надзвичайно шкідливим для демократії” подібне звернення “до інструментарію авторитарних систем”. Лідер партії “зелених” в східнонімецької землі Бранденбург Клеменс Росток охарактеризував ідею АдГ словами «доносительство, що нагадує штазі». А коли ті продовжили, перейшли до «силового переконання» – у жовтні минулого року група льоволіберальних невідомих» атакувала офіс віце-голови АдГ Беатріс фон Шторх, відомої своїм категоричним неприйняттям «шлюбів» педерастів. Історія закінчилася масовою істерією «светлоликих ЗМІ», які можна звести до того, що «так їй і треба». З початком 2019-го АдГ вже відкрито показали, що їх думка «демократичній країні» терпіти не мають наміру. 3 січня біля дверей офісу в місті Дебельн з адміністративного округу Хемніц, земля Саксонія прогримів вибух. Фіналом цієї «чудової» історії стало побиття депутата православне Різдво 7 січня, вважай серед білого дня, троє невідомих у масках напали на депутата бундестагу і голови бременського земельної відділення АдГ Франка Магница неподалік від історичного центру Бремена. У будівлі театру Theater am Goetheplatz Магница збили з ніг і почали по-звірячому бити ногами, намагалися размозжить йому голову. «Благожелатели» продовжували бити депутата, поки на допомогу законодавцю не прийшов робітник з сусіднього будівництва. Він же викликав поліцію і розповів про наявність у нападників дерев’яного бруса, яким ті лупили «неправильного» політика.
РИА Катюша

Джерело: http://p-dir.net.ua/