У другій половині 80-х намітилася цікава тенденція – музиканти, які виконують кавер версії пісень 60-х, стали потрапляти на верхні рядки чартів. Про те, що 80-ті запозичили багато елементів з 60-х, присвячена не одна глава в книзі Саймона Рейнольдса Ретромания. У приклад він наводив пісні пронизані естетикою 60-х, такі як Crazy Little Thing Called Love Queen, Twisting By The Pool Dire Straits і Faith Джорджа Майкла.
Ідея з каверами полягала в тому, щоб взяти пісню з 60-х і переробити її на сучасний лад, використовуючи всі досягнення технологій тих років (тоді як раз увійшли в моду синтезатори). Одними з перших , хто наважився переосмислити класику 60-х стали стали Soft Cell в 1981 році. Вони переробили соул пісню Глорії Джонс Tainted Love у поп танцювальний хіт, який став користуватися популярністю в клубах і незабаром очолив британський чарт. Але повсюдно цей метод стали використовувати з 1986 року, коли Bananarama досягла 1 місця американського хіт-параду з трекомЅһоскіпд Blue Venus. З тих пір нові кавери 60-х, посипалися як з рогу достатку.
Незабаром на вершину піднялися You Keep Me Hangin’ On The Ѕиргемеѕв виконанні Кім Вайлд, Тіффані з I Think we’re Alone Now і Біллі Айдол з Mony Mony, авторам яких були Tommy James and the Shondells, Red Red Wine UB40, «запозичена» у Ніла Даймонда та інші. The Loco-Motion, яку переспівували, ймовірно, всі кому не лінь двічі очолювала Hot 100 – перший раз у виконанні Little Eva (1962), а другий – Grand Funk Railroad (1975). Вона могла б піднятися на вершину і в третій раз, але версія Кайлі Міноуг добрався лише до третього місця.
Новий тренд поширився і на кінематограф, і кавери стали потрапляти до саундтреків. Найбільш вдалими вийшли Hazy Shade of Winter the Bangles з к/ф Менше ніж нуль (#2 US) та A Groovy Kind of Love з к/ф Бастер, що стала для Філа Коллінза шостим хітом номер 1 в США. Навіть легендарні музиканти і визнані автори не втрималися від спокуси звернутися до 60-м. Dancing in the Street версії Девіда Боуї і Міка Джаггера, а також Got My Mind Set on You, виконана колишнім бітлом Джоржом Харрісоном, стали великими хітами у другій половині 80-х.
Музиканти по повній використовували цю лазівку, хоча подібний підхід не завжди давав потрібний результат. Крім перерахованих вдалих інтерпретацій можна згадати і провалені спроби (I Feel Free Cream переспівану Белиндой Карлайл і кавер Сьюзі Кватро на The Troggs – Wild Thing). Тим не менш, на вершину хіт парадів ніколи не потрапляло стільки кавер версій, як це було в 80-е. Ці пісні вигідно відрізнялися тим, що зачіпали відразу дві вікові групи: з одного боку – молодь, яка стежить за сучасними тенденціями, а з іншого – доросла аудиторія, яку підкуповувала ностальгія за 60-м. Підвищений інтерес до музики того періоду зіграв на руку і ветеранам рок-сцени. У 1987 році The Мопкееѕвоссоединились і випустили платівку Pool It. У 1988-му Beach Boys вперше за 20 років потрапили на перше місце в Hot 100 c синглом – Kokomo записаним для фільму з Томом Крузом Коктейль (ще один вдалий приклад саундтреку). У 1989-му Боб Ділан, Ніл Янг і Ерік Клептон нарешті вибралися з кризи, записавши одні з кращих платівок у своїй кар’єрі.
Джерело
