Масштабна ініціатива, покликана запровадити наймасштабнішу в історії Європейського союзу заборону на токсичні хімікати, зіткнулася із серйозними перешкодами. Незважаючи на прийняту в 2022 році «дорожню карту обмежень», спрямовану на поступове виведення небезпечних речовин з обігу, новий звіт вказує на те, що адміністративні тяганини гальмують прогрес і дозволяють величезній кількості забруднюючих речовин потрапляти в навколишнє середовище.
Застій «континентальної детоксикації»
У квітні 2022 року Європейська комісія представила стратегічну дорожню карту, спрямовану на регулювання широких категорій небезпечних речовин. Цей підхід був покликаний замінити традиційний метод регулювання за принципом «кішки-мишки» — коли компанії просто змінюють структуру забороненої молекули, створюючи трохи іншу, але таку ж токсичну версію — на масштабні заборони цілих груп хімікатів.
Проте перевірка ходу робіт, проведена організаціями ClientEarth та Європейським екологічним бюро, виявила іншу реальність:
– Сім із 22 груп небезпечних хімікатів ще навіть не пройшли стадію початку процесу регулювання.
– Прогрес щодо ще семи груп фактично «заморожений».
– Порушуються юридичні строки: згідно з регламентом ЄС REACH, Комісія зобов’язана підготувати поправки протягом трьох місяців після отримання експертних висновків. Натомість затримки становлять у середньому два роки, а в деяких випадках відставання досягає 47 місяців.
Наслідки для екології та здоров’я
Ці затримки – не просто бюрократія; вони тягнуть за собою вимірну екологічну та соціальну шкоду. Згідно з звітом, через ці регуляторні «вузькі місця» в навколишнє середовище потрапило приблизно 100 000 тонн додаткових хімічних забруднень від шести з цільових груп.
До списку речовин, які перебувають у стані «регуляторної бездіяльності», входять:
– Свинець у боєприпасах та рибальських снастях: це основний фактор різкого зростання забруднення; щорічно до довкілля викидається близько 44 000 тонн свинцю.
– Товари для догляду за дітьми: сполуки, що містяться в таких предметах, як підгузки, пов’язані з ризиком розвитку раку та генетичних мутацій.
– Сільськогосподарські добрива: зокрема, ціанамід кальцію, який може сприяти поширенню канцерогенів.
– Автомобільні антипірени: речовини, що мають здатність до біоакумуляції (накопичуються в живих організмах з часом).
Криза політичної волі
Хоча за деякими обмеженнями вдалося домогтися просування — наприклад, заборона ПФАС (PFAS) у протипожежних пінках та свинцю в ПВХ-пластику — загальна дорожня карта, зважаючи на все, втрачає темп.
Експерти вважають, що проблема полягає не у відсутності наукових доказів, а у відсутності рішучих дій на найвищому рівні. Мірелла Мієттінен, дослідник у галузі регулювання хімічних речовин з Університету Східної Фінляндії, зазначила, що багато справ уже пройшли стадію наукових висновків, але застрягли на етапі прийняття рішень. Вона охарактеризувала це як «адміністративну недбалість» та відсутність політичної волі.
Європейська комісія не відповіла на запити щодо коментарів. Тим часом дорожня карта, що оновлюється щорічно, продовжує переносити терміни для кількох груп хімікатів, не надаючи конкретних обґрунтувань цих відстрочок.
«Цей план припинив виконувати свою функцію планування», — попереджає Елен Дюгі з ClientEarth. «Він став лише дзеркалом неефективності та бездіяльності Європейської комісії».
Висновок
Амбітна мета ЄС — стати світовим лідером у галузі хімічної безпеки — нині підривається власними адміністративними процесами. Якщо Європейська комісія не усуне ці значні затримки, «дорожня карта» ризикує перетворитися на порожній документ, тоді як токсичні речовини продовжать накопичуватись у навколишньому середовищі та споживчих товарах.
